Кращі з краших
 |
Тетяна Борисова
зав. бібліотекою-філією № 16 ЦБС для дітей м. Сімферополя
|
Залучення читачів-дітей до систематичного читання
Щоб сформувати у дитини бажання читати, необхідно її зацікавити. Тут бібліотекарю необхідно проявити максимум вигадки та фантазії. Дуже важливим і вирішальним є перше відвідування дитиною бібліотеки — воно запам’ятовується назавжди. Саме тому в нашій бібліотеці-філії знайомство читача з нею проходить цікаво. Спочатку ми обов’язково пояснюємо дітям, що бібліотека не тільки сховище книг, а ще й місце спілкування, обміну враженнями про прочитане, пізнання нового, і що у такому місці обов’язково присутній незримий дух — «бібліотечний покровитель», який оберігає від помилок та допомагає тим, хто шукає необхідну інформацію, багато читає. Розповідаємо ми і дивовижні історії про те, як колись такий дух допоміг великому А. Конан Дойлу уникнути помилки, а Гі де Мопассану знайти старовинну китайську книгу. Кажуть, що у той момент, коли письменник вже зовсім зневірився у марних пошуках, книга сама впала до його ніг i навіть відкрилася на потрiбнiй сторiнцi. Любов до книги і читання таки творить чудеса. Ми говоримо дітям: «Читайте, пізнавайте світ, а «бiблiотечний покровитель» обов’язково вам допоможе, а, може, ви навiть побачите його». Після такого невеличкого екскурсу в історію, починається ознайомлення з правилами бібліотеки, написаними в жартівливій формі, та заочне знайомство з кращими читачами бібліотеки, фото яких розміщено на спеціально оформленому стенді «Наші промiнцi». Біля стенду обов’язково висловлюємо надію, що кожен з новеньких теж згодом може отримати це звання і підтримку нашого «бібліотечного покровителя». Діти добре розуміють: щоб бути «промiнцем», потрібно брати активну участь в усіх бібліотечних заходах, писати відгуки на прочитані книги, рекламувати їх своїм ровесникам, а головне — багато читати, пізнаючи нове, бо «промiнцi» мають таку особливість, як спалахувати і згасати. Тому кожен з нових читачів може проявити себе і стати таким «промінцем» — прикладом для інших.
Бібліотекарю важливо знати, які форми масової роботи понад усе привертають увагу читачів-дітей, і активно використовувати їх у своїй роботі. Головне правило успішної роботи — дитині має бути цікаво. Ми помітили, що дітям подобається брати участь у театралізованих діях. Чому б не використати цю ефективну форму роботи? Написали оголошення і запросили не тільки всіх охочих стати «артистами», але й конкретних дітей, яких ми б хотіли бачити в бібліотеці, вказавши їхні прізвища. Бажаючих зібралося чимало. Діти познайомилися між собою, а потім всі разом обговорили, яку казку або твір ми ставитимемо. Кожен взяв додому книгу для читання. Через тиждень всі зібралися знову, розповіли про прочитане і разом обрали для постановки кримсько-татарську народну казку «Не в багатстві щастя». І розпочалася підготовка до вистави: читання і обговорення характерів героїв, виготовлення декорацій, розподіл ролей, обговорення костюмів, репетиції. Хочеться відмітити, що у процесі виготовлення дітьми декорацій і костюмів спільно було переглянуто і обговорено величезну кількість книг та журналів. Це дуже допомогло їм навчитися вести діалог, аргументувати і доводити, розвивати свою творчість та фантазію. Таке спілкування дуже сприяє розвитку мови та умінню поводитися в колективі. І ось кульмінаційний момент — виступ перед ровесниками. Кожен з маленьких акторів відчуває себе значущим, реалізовує свої творчі здібності, долає комплекси і страхи. По завершенні кожного дійства або спектаклю його учасники розповідають глядачам про книги, з якими вони ознайомилися в процесі підготовки, і неодмінно радять їх почитати. Такі заходи викликають у читачів зацікавленість, активізують відвідування і дуже сприяють індивідуальній роботі бібліотекаря з читачем.
Інтерес до бібліотеки повинен бути постійним, а цього можна домогтися лише тоді, коли читачі постійно будуть бачити нові яскраво та красиво оформлені книжкові виставки, тематичні полиці. А для цього можна використовувати малюнки читачів, фотографії, листівки, портрети письменників, барвисті ілюстрації з книг і журналів. Звернення до читачів біля кожної полиці повинно бути обов'язково і не «сухе», а добре, цікаве і змістовне, можна у віршованій формі. Дуже ефективними є вікторини, які придумують діти самі для своїх ровесників, бо вони завжди обирають теми, які для них найцікавіші. Так, семикласник Ваїт Шуяєв склав вікторину «В світі природи»; п’ятикласниця Айше Османова — «Знай свій край»; шестикласник Аединов Серян — «Не нудьгуй, ерудит!»; учні 5 кл. Севіля Мустафаєва і Діляри Салімова — «В світі казок». Ця творча праця змушує читача посидіти у читальній залі і копітко попрацювати над журналами, книгами, подумати, сформулювати запитання, поспілкуватися та інколи й порадитися з бібліотекарями. Ми проводимо для авторів вікторин відповідні заходи, запрошуємо на підведення підсумків і разом визначаємо переможця. Це дозволяє читачу-дитині відчути відповідальність, підштовхує його до активної участі в інших бібліотечних заходах.
Спільно з психологом школи почали проводити експеримент в 5-г класі ЗОШ № 42 з залучення дітей до систематичного читання. Для цього було обрано творчість відомого французького письменника, засновника жанру наукової фантастики Ж. Верна. На цей час вже проведено три заняття. На першому — «Навколо світу разом з Жулем Верном» — захоплююче розповідаючи дітям про найцікавіші епізоди з життя письменника, його першу закоханість, дитячі витівки, навчання, дружбу і початок творчої діяльності, бібліотекар спробував зацікавити хлоп'ят та дівчат. Потім порекомендував для читання його книги.
Друге заняття було присвячене роботі з текстом і проходило під девізом «Пошук наукових фактів». Тут вже діти самі розповідали, яка книга їм сподобалася більше, переказували найцікавіші місця. Бібліотекарям це дало можливість проконтролювати процес читання i розвиток усної мови, уміння зачитувати виразно улюблені уривки і орієнтуватися у прочитаному, правильно користуватися книгою (використання закладок тощо). Під час третього заняття діти переказували епізод, що найбільше схвилював їх, і пояснювали, чому саме. Зачитуючи наукові фак ти, знайдені у творі, вони підтверджували, що Ж. Верн не просто письменник-фантаст, а видатний майстер науково-фантастичного жанру. Обов'язково на кожному з занять використовувалися елементи гри: розгадування кросвордів, складання карти «таємничого острова», малювання «таємничого острова» і т.д. Переможці при проведенні кожного конкурсу одержували призи.
У роботі з залучення до систематичного читання дітей молодшого шкільного віку дуже допомагає діяльність бібліотечних клубів «Книголюби» та «Читайко». «Читайко» працює за окремим планом, і робота його побудована на ігрових моментах. На віртуальному «потязі» в музичному супроводі діти відправляються у подорож. Ми вже «їздили» до Росії, знайомилися з її історією, географічним положенням, економікою і, головне, з її духовним потенціалом — письменниками А. Барто, О. Благініною. Потім діти читали книжки цих авторів і виконували різноманітні завдання: розповісти, який з віршів найбільше сподобався і чому, намалювати ілюстрації до нього тощо. Наступною була подорож до Англії. Читачі ознайомилися з англійськими народними казками, читали їх вголос, обговорювали і малювали до них ілюстрації. Для більш ефективної роботи у бібліотеці оформлено спеціальний інформаційний стенд, на якому на карті світу розміщено маршрут «потягу», за яким подорожують діти, запрошення для юних читачів та валіза, в якій знаходиться листівка з маршрутом наступної подорожі. А чекає нас «поїздка» до Франції з літературною вікториною за французькими казками.
Форми роботи традиційні, але постійно обновлювані, що вносить різноманітність, а, значить, і інтерес до них. Користується широким попитом серед читачів література, розставлена на одному із стелажів по розділах: «Фантастика», «Пригоди», «Дитячі детективи», «Про тварин», «Рекомендуємо прочитати». Все це представлено дітям під загальною назвою «Найцікавіше для вас, дорогі читачі!» Особливо цінною є поличка «Рекомендуємо прочитати», оскільки тут завжди подається матеріал про того письменника, якого ми хочемо порекомендувати дітям, а також розміщено його книги. Дуже часто біля цієї полички бібліотекар індивідуально працює з читачами, проводить огляд книжок, звертає увагу дітей на забуті книги. Завдяки такій роботі нашим читачам були рекомендовані і потім мали попит книги: «Дінка» і «Дінка прощається з дитинством» В. Асєєвої, «Четверта висота» О. Ільїної, «Дикий собака дінго, або Повість про перше кохання» Р. Фраєрмана та ін. На цьому ж стелажі є у наших читачів «заповітна» поличка «До нас нові книги пришли», яка майже ніколи не буває повною, бо практично всі книги розбираються миттєво.
Велике значення у залученні дітей до читання має і правильно проведений огляд дитячої періодики. Після огляду нового журналу «Ухтишка» діти дуже зацікавилися ним, почали частіше звертатися до читального залу, щоб його почитати, і писати листи до редакції у рубрику «Чарівна планета», а «секрет» цієї зацікавленості виявився дуже простим: бібліотекар, починаючи розповідь, наприклад, про те, як хлопчику краще привернути до себе увагу вподобаної ним дівчинки, зупинялася на найцікавішому і «найважливішому» місці, а потім пропонувала прочитати далі самим.
Головне для бібліотекаря — прищепити дітям бажання постійно читати і зробити читання не тяжкою працею, а задоволенням, відпочинком, приємним проведенням вільного часу. А для цього, застосовуючи різноманітні форми роботи, обов'язково вносячи елемент гри, в першу чергу потрібно зуміти зацікавити і здивувати читачів, привернути їхню увагу до активної читацької дiяльностi, давати можливість проявляти свої здібності, спілкуватися як з бібліотекарями, так і з своїми однолітками. І тоді, як сказав під час Тижня дитячої книги в своєму інтерв'ю наш читач — переможець міського конкурсу «Суперчитач 2008 року»Ваїт Шуяєв: «Книга ніколи не помре. Комп'ютер — це всього лише техніка, а книга — це живе».
Хочеться відзначити ще одну таку цікаву форму роботи у бібліотеці, як зустрічі з цікавими людьми «Знайомтеся! Цікава людина». У нас вже відбувся цикл літературних зустрічей з кримськими письменниками, композиторами, художниками, редакторами дитячих журналів. І кожній з них завжди передує велика підготовча робота з нашими читачами: ми разом вивчаємо творчість письменників, готуємо виставки ілюстрацій і поробок, виготовлених дітьми до своїх улюблених літературних творів. Такі зустрічі корисні і цікаві усім.