Тетянин день

Вітаємо усіх Тетян сьогодні щиро!

Бажаємо добра і, звичайно ж, миру!

Світанків сонячних, привітних,

І днів прекрасних, теплих, світлих!

Тетянин день має сталу дату святкування — 25 січня. Ця дата вибрана не випадково – вона пов’язана з ушануванням великої мучениці Тетяни. За переказами Тетяна жила у II-III століттях у Римі й була родом із багатої родини. Її батьки були християнами і виховували дочку в благочесті. Досягнувши повноліття, Тетяна зрозуміла, що жодна любов не зрівняється із Божою, і тільки йому захотіла вона служити. Відомо, що дівчина у пості та молитві доглядала за хворими, допомагала незаможним і нужденним. Під час чергових гонінь християн язичники схопили дівчину та змушували поклонитися статуї язичницького бога. Проте у Тетяни вистачило сил та мужності встояти й відповісти відмовою. За це її прирекли на жорстокі тортури і, зрозумівши, що Тетяна не зречеться Христа, стратили. Нині християни згадують святу Тетяну в молитвах, бо мучениця зарахована до лику святих за свою непохитну віру.

На Тетянин день зазвичай господині пекли хліб та печиво у формі серця, намагалися визначити, що чекає в майбутньому: якщо тісто добре піднімається, то рік буде хорошим.

Існує дві версії походження імені Тетяна. За однією із них, ім’я Тетяна у перекладі з давньогрецької мови означає «упорядниця», «засновниця». За іншою версією у імені Тетяна латинське коріння і воно є жіночою формою чоловічого імені Татіан, що виникло від імені царя Тита Татія.

Сьогодні все рідше називають дівчаток цим іменем. Усе більше новоспечених батьків прагнуть дати своїм дітям модні, або ж рідкісні й зовсім незвичайні імена. Та мине деякий час і знову до нас повернеться це чудове ім’я – Тетянка, Танечка. До речі, багато письменників писали свої оповідання, де головними героїнями були Тетяни!

Помічниця Тетянка Ластовиння чи веснянки

У Тетянки справ чимало, У Тетянки є веснянки,

Так багато – нема слів: І коса руда в Тетянки.

Братику допомагала – Мама каже: — Донечко,

Зранку він цукерки їв. Ти для мене — сонечко.

Чай пила, пиріг я їла. Відказала мамі доня:

Посиділа біля кішки — Я – Тетянка, а не Соня.

І пограла з нею трішки. Навіть з милом у Тетянки

Потім, лялька захворіла – Не змиваються веснянки.

Ляльку трішки пожаліла: Їй аж дивно: не руда

Пісеньку я їй співала, Збігла з пальчика вода.

Казку гарну розказала. Сподівалася Тетянка,

– Я зробити все зуміла, Що весна візьме веснянки,

Від цих справ мені несила… Та весна весела й мила

Я до мами побіжу: Ластовиння залишила...

Роздягніть мене – прошу. Л. Дмитришин

Я втомилася сьогодні,

Завтра – вам допоможу.
А. Барто