… Детская литература Севастополя, безусловно, отражает тенденции общемировой детской литературы, но она имеет особенности, эти особенности обусловлены традициями детской литературы, сложившимися в бытность Советского Союза, и кроме того, само место, а именно город-герой Севастополь, налагает свою пяту на эту литературу. Особенность эта прежде всего в воспевании героизма в борьбе за свой город, страну и вообще воспевание праведной борьбы против борьбы неправедной. Традиция описания героизма детей существует в мировой литературе, это такие образцы как Гаврош в «Отверженных», подростки книги Буссенара «Капитан Сорви голова». В литературе Севастополя это замечательные рассказы Г. Черкашина, повесть Б. Эскина и М. Лезинского «Живи, Вилор», произведения В. Фроловой, В. Сирченко. В литературе о современности мотивы борьбы добра и зла, юношеской готовности к подвигу интересно разрабатываются в романе Л. Пивень «Ферма Кентавров», повести «Мальчик на белом коне».

Рассказы Геннадия Черкашина о детях войны удивительны по своей подлинности.

Не маю сумніву, що ви, шановні читачі, добре знаєте народну мудрість: „Книга – джерело знань”. Це розуміли й наші діди-прадіди. Саме тому перша книга в Катеринославі була надрукована ще у 1796 році. Вона носила назву „Наставление сыну”, а написав її В.Золотницький. А вже в 1834 році в Катеринославі було відкрито першу бібліотеку.

Взагалі, Наддніпрянщина була й є батьківщиною багатьох талановитих письменників. Про них – наших талановитих сучасників – і йдеться мова у цьому нарисі.

2012 року на Тернопільщині з'явилося чимало цікавих книг дня дітей і підлітків. Так, тернополянка Ірина Мацко упорядкувала для «Видавництва Старого Лева» «Книгу мого роду». Користуючись цим альбомом, можна створити сімейну хроніку. Лише тут можна буде прочитати про кумедні випадки із маминого чи таткового дитинства, відшукати фірмовий бабусин рецепт чи улюблену пісню прадідуся. А проілюструють яскраві миті життя сімейні фотографії. Альбом «Книга мого роду» став лідером книжкових продажів Форуму видавців у 2012 році.

Складно зробити таку роботу “без фанатизму”, адже хочеться згадати усіх. Але реалії такі, що не всі маленькі видавництва мають сайти, а в тих, що мають – інформації здебільшого мало. Часто пошуки навіть відомої книги в книгарнях завершуються нічим. Тож огляд невеличкий і охоплює лише доступні видання.

“Абабагаламага” порадувала кількома новинками. Найперше, це, звісно, третій том “Улюблених віршів”, куди увійшли чимало творів київських і не київських поетів.

Також світ побачила друга книга Андрія Кокотюхи про пошуки скарбів. У першому томі герої шукали козацький скарб, у новій книзі розкриватимуть “Таємницю зміїної голови” та шукатимуть скарби Устима Кармалюка. Один із найулюбленіших персонажів читачів – страус на ймення Футбол, який дуже любить грати у м’яча. Колориту книзі додають ілюстрації відомого майстра Анатолія Василенка.

Книги, як люди. Деякі «проживають» яскраве життя, перечитані багатьма поколіннями читачів, стають вічними, вважаються класикою; інші, як правило, не розрекламовані і не помічені критикою, забуваються, так і не дійшовши до широкого кола читачів. Така доля чекає книги, видані невеликим тиражем і розповсюджені на місцевому рівні, хоч серед них багато справді вартісних, високохудожніх.

У пошуках нових книг для дітей та юнацтва, виданих на Прикарпатті впродовж 2012 року, завдяки голові Івано-Франківської організації Національної спілки письменників України Євгену Барану, натрапила на чудову книжку «Той, що хмари молотить» Богдана Радиша-Маринюка, презентовану видавництвом «Писаний Камінь», що у Косові.