Чи добре самому
Чи добре самому
Повернувся тато з відрядження, привіз дітям подарунки. Наталі дістався півник, Петрику – зайчик. Почали гратися: кожне своєю іграшкою.
Через деякий час хлопець завередував:
- Я хочу півника.
- Давай поміняємося, – запропонувала сестричка. –
Я тобі півника віддам, а ти мені – зайчика.
- Не хочу мінятися, – пхикає Петрик. – Нехай мені будуть і півник, і зайчик.
- Бач, який розумний. А мені що?
- Тоді сама грайся, – закопилив губу брат.
А сам собі подумав: “Якби не Наталя, мені б дістався і півник ”.
Якось Наталя захворіла. Її відвезли до лікарні. Тато на роботі. Мама на кухні порається. Ходить Петрик по кімнаті, нудьгує. Іграшок багато, а –бавитися ними не хочеться: ні з ким.
Через два тижні Наталя повернулася додому. Зрадів Петрик.
- Нумо гратися, – сказав сестричці.
Наталя кинулася до іграшок.
Посідали вони на килимок, весело танцює зайчик, голосно кукурікає півник. “Як-то хороше, коли ти не сам”, – радіє Петрик.
Джерело: Стеценко Микола Митрофанович. Чи добре самому / М. М. Стеценко // Чи добре самому : оповідання / М. М. Стеценко. – Київ, 1986. – С. 3-4.