Чому кіт умивається після сніданку?
Чому кіт умивається після сніданку?
(Литовська казка)
Ніживсь кіт
край воріт,
грів на сонці
живіт.
Враз із двору
в хлівець
залетів
горобець.
- Цвір – цвірінь! –
цвіркотить.
Кіт підкрався
і вмить
спритним рухом
ловця
упіймав
горобця.
- Ну, - сказав
він за тим, -
зараз я тебе з’їм!
- Що ж, настав
мій кінець, -
відповів
горобець. -
Але злись,
чи не злись, -
хто ж невмиваний
їсть?
Гуси знають про це,
кури знають про це,
діти зранку
до сніданку
миють милом лице.
Навіть он голуби
чистять дзьоби
собі...
А тобі, молодцю,
це хіба
не к лицю?
Стримав кіт
апетит.
- Добре, - каже, -
посидь,
сядь під це деревце,
поки вмию лице.
Пішов кіт
до воріт, умивається кіт,
а горобчик той
скік!
Та і був такий, -
втік.
Закричав тоді кіт:
- Переймайте!
- Ловіть!
І з тих пір
всім на злість
кіт
невмиваний
їсть!
Джерело: Нехода Іван. Чому кіт умивається після сніданку? : казка / І. Нехода ; худож. В. Аверін. — Харків : Дитвидав ЦК ЛКСМУ, 1939. — С. 13.