Орієнтуватися – це означає вміти визначити своє місцеположення на місцевості, в просторі по відношенню до сторін горизонту й предмета-орієнтира, видимого з точки місця знаходження. Орієнтування при пересуванні по незнайомій місцевості полягає і у визначенні відстаней та дотримуванні потрібного напряму маршруту. Для цього застосовують найрізноманітніші прийоми і засоби: компас, карту, годинник, небесні світила, обриси рельєфу, різноманітні місцеві предмети та природні ознаки. Важливо, щоб орієнтування проводилось безперервно і одночасно кількома способами, які б доповнювали один одного і служили своєрідним контролем. При будь-якому способі орієнтування дуже важливо вибрати на місцевості такі орієнтири, які стануть маяками, вказуватимуть потрібний напрям, забезпечуватимуть рух без помилок. Це можуть бути вершини горбів, вигини річок, перехрестя доріг, окремі будинки тощо.
Визначити своє місце знаходження відносно сторін горизонту, знайти північ, південь, схід та захід найпростіше за допомогою компаса. Користуватись ним можна у будь-який час і в будь-яку погоду. Але з компасом треба поводитися обережно: тримати подалі від металевих предметів, оберігати від ударів, уникати його використання поблизу залізничних ліній, ліній електропередач, оскільки вони будуть впливати на точність показу магнітної стрілки.
У туристичному поході обов’язково повинна бути карта. Вона являє собою зображення на площині земної поверхні в зменшеному вигляді. Доречним також буде детальний план місцевості, де певними топографічними знаками служитимуть зазначені орієнтири місцевості. Знання топографії, вміння читати карту за умовними позначками дозволять без помилок і втрати часу успішно здійснити запланований рух по маршруту.
При відсутності компасу і карти можна також орієнтуватись за природними ознаками. Варто пам’ятати, що коли в полудень стати спиною до сонця, то попереду буде північ, позаду – південь, з правого боку – схід, з лівого – захід. В безхмарну ніч сторони горизонту найлегше встановлювати за Полярною зіркою, яка завжди вказує напрям на північ. А ще важливо знати, що у дерева з північного боку гілки коротші, а з південного – довші і густіші; мох укриває північний бік дерев та каміння; мурашники майже завжди знаходяться з південної сторони дерева, пенька чи куща; південна сторона більш полога, ніж північна; ягоди і фрукти раніше достигають з південної сторони, а відстань між річними кільцями на пні дерева ширша з південного боку.
Карта походу |
© Національна бібліотека України для дітей www.chl.kiev.ua |