Туристичні табірні стоянки або привали – це місце відпочинку учасників подорожі, де вони харчуються, сплять і готуються до наступних переходів. Місце, де розбивають стоянку, починають обирати приблизно за годину до запланованого відпочинку і настання темряви. Не слід робити зупинку на краю крутих, обривистих та заболочених берегів річок чи озер, а також на похилих місцях, в улоговинах, западинах. Місце для привалу треба обирати з огляду на вологість грунту, наявність поблизу джерела чистої води та дров, відсутність вітру, мурашників. Табір краще розміщувати у хвойному, ніж у листяному лісі, і на галявині, а не у хащі. У хвойному лісі грунт завжди сухіший, покритий шаром опалої хвої, гілки ялин і смерек дають можливість сховатися від негоди, а смолисте повітря приємне і корисне. Крім того, в хвойному лісі завжди менше комарів. Найкраще зупинятись у мальовничому місці, де сонце світить зранку до вечора, що принесе туристам естетичну насолоду і приємні враження.

Нарешті, коли місце вибране, вся група приступає до організації стоянки. Одні ставлять намети, тенти або навіси, інші заготовляють паливо, починають готувати їжу тощо. Як правило, намети встановлюють входом у напрямі вогнища, річки або відкритої місцевості. Якщо грунт на місці розташування табору вологий, під днище намета кладуть поролонову підстилку. Встановлювати намети треба до випадання роси, щоб місце під ними було сухим. Якщо під руками є все необхідне, для цього вистачить декількох хвилин. У будь-якому туристському таборі для зручності добре було б зробити сидіння з жердин чи полінець, а тенти і навіси встановити так, щоб вони не заважали пересуватись і могли захистити людей, намети і спорядження від дощу, вітру, сонця і т.д.

Важливе значення при організації стоянок має також вміння правильно в’язати туристичні вузли. Потреба в них виникає тоді, коли є необхідність доточити коротку мотузку, зав’язати петлю навколо опори, зв’язати два кінці мотузки, щоб не заважали тощо. На практиці найчастіше застосовуються прямий і морський вузли для зв’язування мотузок однакового діаметра і товщини, академічний – для зв’язування мотузок різних діаметрів та вузол „удавка” – для обв’язування вірьовкою камінь або дерево.

Повернутися назад

Карта походу