Спелеологія – це наука, що вивчає печери, а спелеотурист – печерний турист. Спелеологи – це спортсмени-романтики та дослідники, що прагнуть творчості, відкриттів, навіть якщо у них немає дипломів та наукових ступенів. Це підземні мандрівники, яких приваблює таїна особливого світу підземних надр нашої планети. Щоб займатися спелеологією, треба мати серйозну підготовку, причому не тільки фізичну, технічну, а й психологічну. Адже печера – зовсім інший світ, де людина позбавлена звичних орієнтирів: неба над головою, лінії горизонту. Його можна порівняти хіба що із підводним або космічним простором. Печери бувають різні: маленькі і сухі, куди може добратися і новачок; важкодоступні, до дна яких треба пробиватися не одну добу через глибокі колодязі, холодну воду, вузькі проходи. У будь-якому випадку, надзвичайна краса печер, її вигадливі вигини, незвичайне світло заворожує. Якщо пощастить, можна знайти і печерні перли (вони утворюються у ванночках із проточною водою).
Щоб стати спелеологом, насамперед треба мати справжнє бажання пізнати підземний світ, потім звернутися до секції або клубу спелеологів. Перш за все, потрібно бути фізично розвиненою особистістю, бо під час навчання на тебе чекають не тільки лекції, а й виснажливі тренування. Вони передбачають оволодіння вмінням орієнтуватись під землею, розробляти плани, долати вузькі проходи і не боятися лабіринтів. Для дослідження печер тобі треба буде мати зручний міцний комбінезон, каску, спеціальний надійний світильник, карту та компас, міцне, не слизьке водостійке взуття, знаряддя, за допомогою якого страхуються і до якого кріпляться самохвати та інше спорядження для підйому та спуску, альпіністські карабіни. Необхідно також досконало знати спеціальні вузли, правила техніки безпеки, прийоми страховки, спуску та підйому.
Пам’ятай, що ти повинен багато знати, щоб не завдати шкоди печерам, і багато вміти, щоб не зашкодити собі. А головне – любити печери, що подарують тобі радість відкриття чогось нового та незвіданого.
