Порівняно з пішохідним водний туризм має свої переваги і недоліки. Турист-водник вільний від дорожнього пилу, у будь-який час може освіжитися у воді, не несе на собі важкий рюкзак, оскільки весь вантаж у нього розташовується на судні. Але вибір маршруту тут обмежений. Не всі річки придатні для туризму: малі – насичені мілинами, каменями, завалами, а на повноводних рух туристичних суден утруднюють моторні човни та річкові судна. Іноді доводиться також робити піші переходи, через те, що цікаві екскурсійні об’єкти не завжди розташовуються поблизу берега.Водні походи можна здійснювати на гребних суднах, човнах, плотах, катамаранах. Для початківців найбільш привабливі подорожі на байдарках. Підготовка до водного походу вимагає значно більше часу, ніж до пішого. На зборах групи розробляються детальний маршрут подорожі, правила поведінки всіх учасників, організовуються спеціальні тренувальні походи, під час яких туристи вчаться збирати і розбирати байдарки, сідати і виходити з них, правильно і злагоджено гребти, керувати судном. Справжній турист водних трас повинен уміти читати умовні позначки, встановлені на річках, а також долати перешкоди: бистрини, затонулі дерева, пороги тощо.
Тільки після тренувань складається графік руху, визначаються екіпажі, до складу яких включають як туристів з досвідом, так і новачків, призначають капітана (керівника), розпорядження якого виконуються беззаперечно.
Навантажують та сідають у байдарки біля низького берега, на мілководді, коли вони знаходяться на плаву, але на глибині не більше, ніж 40 см. Рятувальні засоби, без яких судно не має права відчалити від берега, повинні бути надуті і правильно закріплені. Першим у байдарки сідає кормовий весляр (капітан), а потім, по черзі, члени екіпажу. Носовий весляр сідає останнім. Виходять з байдарки у зворотному порядку. У поході потрібно постійно здійснювати огляд байдарок. На час зупинки на нічліг їх розвантажують, виносять на берег і перевертають декою вниз, щоб захистити від намокання під час дощу.
Непорушний закон водників – уміти добре плавати. Але купання у поході дозволяється тільки в присутності капітана (керівника) і з його дозволу.
Закінчується водна подорож, як правило, поблизу залізничних чи автобусних станцій заздалегідь до від’їзду. Адже, щоб привести в порядок спорядження, потрібен певний час.
Запорукою безпечної подорожі є наявність на судні рятувальних засобів, сувора дисципліна, висока організованість і знання судноплавних правил користування внутрішніми водними шляхами України.
