Червона книга – це книга, яка постійно нагадує людству про небезпеку, що нависла над рослинним та тваринним світом. Її назва походить від червоного кольору – кольору тривоги. До неї заносять ті види рослин і тварин, які взагалі дуже рідко зустрічаються і для врятування яких треба вжити термінові заходи, а також ті, кількість яких скорочується. Червона книга України являє собою список рідкісних і зникаючих видів флори і фауни на території нашої країни, які потребують особливої охорони. Заснована вона у 1976 році, а вперше видана – 1980.
Національний природний парк «Синевир» створено для збереження особливо цінних природних комплексів Східних Карпат, куди входить і унікальне за своєю красою гірське озеро із співзвучною назвою. Для охорони цього чарівного творіння природи у 1974 році у парку було організовано ландшафтний заказник державного значення «Синевирське озеро». Із флори та фауни природного парку «Синевир», де розташоване озеро, до Червоної книги України занесено 48 видів рослин і 25 видів тварин. Твоїй увазі пропонується розповідь про двох їх рідкісних представників.
Ринхоспора бура – це зникаюча рідкісна реліктова багаторічна трав’яниста рослина родини осокових, яка зустрічається у Міжгірському районі на Закарпатті та Опіллі – єдиному відомому місці в Україні, де вона виявлена у вигляді острівців заростей. Росте ринхоспора у болотистих місцях та сируватих піщаних грунтах. Висота її досягає 10-30 см. Кореневище рослини довге, повзуче. Стебло тригранне. Листки вузьколінійні. Приквітковий листок значно вищий за суцвіття, яке утворюється з бурих колосків. Розмножується насінням і вегетативно. Цвіте вона у червні–серпні, а плодоносить у вересні.
Кількість ринхоспори бурої щораз зменшується через господарське використання земель і зміни умов водного режиму внаслідок проведення меліоративних робіт.
Охороняється рослина тільки на території національного природного парку «Синевир».
Харіус європейський — єдиний представник харіусових в українських водоймах, що зустрічається в басейнах річки Тиса та Дністер. Живе риба на висоті 250-850 метрів над рівнем моря, на глибоких ділянках гірських річок, озер із чистою, прозорою, холодною водою і кам'янистим дном. Харчується комахами, дрібними рибами, іноді ікрою риб.
Тіло харіуса міцне, видовжене, струнке, вкрите лускою середніх розмірів з строкатим забарвленням: спина сіро-зелена, боки сріблясті з бурими смужками. Риба має маленьку голову, дрібні зуби на щелепах і довгий спинний плавець.
Оскільки кількість риби зменшується через забруднення води і зарегулювання проточних водойм, її вилов з 1990 року заборонено.
Охороняється харіус у Карпатському біосферному заповіднику, природному заповіднику «Горгани», Ужанському та Синевирському національних природних парках.
![]() |
![]() |
Карта походу |
© Національна бібліотека України для дітей www.chl.kiev.ua |