Серед заповідних об'єктів України біосферний заповідник "Асканія-Нова" займає особливе місце, оскільки його історія нараховує близько 110 років.
Це єдиний у Європі типчаково-ковиловий степ. Заселення південних районів України, роздача земель цього необжитого краю постійним мешканцям почалися аж наприкінці 18 століття. Володарями українських степів ставали не лише російські, а й іноземні поміщики. У 1828 році у районі нинішньої Асканії-Нової чималу земельну ділянку придбав німецький герцог Ангальт-Кетенський, на якій у 1841 році в степу виріс хутір з романтичною назвою Асканія-Нова. Згодом господарство герцога занепало, тому він продав маєток колоністу Фейну. У нового власника справи йшли добре, приносячи значний прибуток. Через деякий час Фейн поріднився з іншим німецьким колоністом Фальцем. Так виник поміщицький рід Фальц-Фейнів.
Останній із власників, Фрідріх Едуардович Фальц-Фейн, з кінця ХІХ ст. серед пасовищ економії "Асканія-Нова" почав створювати захисні ділянки. Перші його спроби (1883, 1888 рр.) виявилися невдалими, оскільки відведені під заповідання землі потрапляли у смугу доріг Чумацького шляху, що на той час проходили через Асканію-Нова. У 1898 році Ф. Фальц-Фейн закладає нову заповідну ділянку площею 520 десятин. Цю дату можна вважати початком організації першого заповідника в Російській імперії, якого цар Микола ІІ назвав «картиною з Біблії».
З 1 квітня 1919 року Декретом Ради Народних Комісарів УРСР Асканія-Нова була проголошена Народним заповідним парком, а в лютому 1921 р. на цих землях створюється перший державний степовий заповідник "Чаплі". У грудні 1984 р. заповідник на VIII сесії Бюро Міжнародної координаційної ради з програми ЮНЕСКО "Людина та біосфера" був включений до міжнародної мережі біосферних резерватів (Сертифікат ЮНЕСКО від 15 лютого 1985 р.). Указом Президента України від 26 листопада 1993 йому надано статус біосферного заповідника, а постановою Кабінету Міністрів України від 2 квітня 1994 р. визначено сучасну назву – "Біосферний заповідник "Асканія-Нова" імені Ф. Е. Фальц-Фейна".
Карта походу |
© Національна бібліотека України для дітей www.chl.kiev.ua |