Червона книга України
Червона книга – це книга, яка постійно нагадує людству про небезпеку, що нависла над рослинним та тваринним світом. Її назва походить від червоного кольору – кольору тривоги. До неї заносять ті види рослин і тварин, які взагалі дуже рідко зустрічаються і для врятування яких треба вжити термінові заходи, а також ті, кількість яких скорочується. Червона книга України являє собою список рідкісних і зникаючих видів флори і фауни на території нашої країни, які потребують особливої охорони. Заснована вона у 1976 році, а вперше видана – 1980.
Біосферний заповідник «Асканія-Нова» налічує 26 видів рослин та 32 види тварин, що занесені до Червоної книги України. Пропонуємо тобі ознайомитись з двома унікальними асканійськими представниками Червоної книги.
Тюльпан скіфський – це зникаюча цінна декоративна рослина, яка відноситься до ендемічного виду. Поширена вона лише на степових подах території заповідника „Асканія-Нова”. Почала зникати через зміни водного режиму внаслідок господарської діяльності людини.
Тюльпан скіфський - багаторічна трав'яниста рослина заввишки 20-35 см. Її цибулини (1 або 3-4) з чорно-бурими, твердими, цілісними оболонками розміщені одна над одною. Листки звичайно прямі, косо спрямовані вгору, а квітки (1, зрідка 2-4) завдовжки 18-35 мм неяскраво-жовті. Цвіте тюльпан у квітніі плодоносить у травні-червні. Плід - коробочка. Розмножується вегетативно і насінням.
У 1980 році рослину занесено до Червоної книги України. Охороняється і вирощується з 1972 року у біосферному заповіднику «Асканія-Нова».
Огар – рідкісний зникаючий вид класу птахів ряду гусеподібних. Цей птах відноситься до сімейства качиних. У 18-19 ст. гніздився у степовій та лісостеповій зонах, а в кінці 19-го і на початку 20 ст. – з’явився на північному узбережжі Чорного та Азовського морів. Окремі пари були відмічені біля Дніпропетровська. Тепер інколи цей птах зустрічається на гніздуванні в Криму на Керченському півострові. Зараз загальна чисельність огарів не перевищує 100-120 пар. Селиться птах на скелястих, урвистих солоних берегах, рідше - біля прісних водойм. Гнізда влаштовує у покинутих норах лисиць, борсуків, використовує ніші в кручах (часто на значній висоті), залишені будівлі, природні западини в грунті. Нині кількість огарів постійно зменшується через погіршення умов гніздування, посилення неспокою та безпосереднє їх винищування.
Охороняється птах у біосферному заповіднику «Асканія-Нова», де у 1889 році було створено штучне поселення. Зараз невелика гніздова колонія птахів живе у напіввільному стані на ставках заповідника.
