"Щасливий той, хто в звичнім наче побачив те, чого ніхто не
бачить"- ці слова англійського поета Д.Г.Байрона взяті епіграфом до
книжки О.Ємченка "Знак бронтозавра, або Майже за Гіннессом".
Це оповіді про мешканців полів, лісів та водойм України - тих, "хто
з множинної і багатоликої родини тварин найбільший, найменший, найпрудкіший,
найдовговічніший, найнепомітніший, найплодовитіший і... найкмітлівіший".
Чимало з цих "наших братів менших" уже занесені до Червоної книги.
Оце "най-най" автор цілком виправдано бере за стрижень
власної оповіді. Залучає до розповідей наукові факти, власні спостереження,
свідчення інших людей, навіть легенди й перекази.
Проте, це не єдина книга Олександра Ємченка про навколишній світ.
Він представник так званої "четвертої хвилі" української фантастики.
Його перу належать: збірка науково-фантастичних етюдів про дива Сонячної
системи "Піраміда сонця", книжка про "королеву" наук
астрологію та її посестру хіромантію "Магія небесних тіл", а
також трилогія "Біографи голубої планети" - про відомих землепрохідців,
мореплавців, географів, дослідників природи.
Народився Олександр Петрович Ємченко 1945 року на Запоріжжі. Закінчив
факультет журналістики Київського державного університету ім. Т.Шевченка,
працював у періодичній пресі, на видавничій роботі, писав документальні
твори, та завжди у ньому жило прагнення до пізнання навколишнього світу,
природних явищ, яке, врешті-решт, втілилось у книгах.