БІОГРАФІЧНА ДОВІДКА

       Більше двох тисяч років тому в Стародавній Греції та античному Римі йшла чутка про незвичайне "дерево, що плаче" аж на краю світу (таким тоді вважали острів Ієрро - найпівденніший із Канарських островів). Дерево було єдиним джерелом прісної води на острові. Надалі склалася думка, що "сльозні дерева" можуть рости тільки в тропіках. І ось у травні 1931 року "дерево, що плаче" було знайдене під Переяславом, поблизу Києва. Тут помітили групу старих високих верб, що росли на березі. З їх широких розкішних крон буквально потоками лилася вода. Здавалося, що йде злива, але на небі яскраво світило сонце. Із справжнім захопленням розповідає про це дерево - вербу білу - та про все вербове плем'я відомий український ботанік і письменник Сергій Іванович Івченко. В його оповідях завжди багато цікавих і незвичайних фактів з життя рослин. І в книжках "Дерева - пам'ятники", "Сад над Дніпром", "Занимательно о ботанике", "Лесное чудо", "Книга о деревьях", "Занимательно о фитогеографии", "Зелений світ" перед нами постає казково-дивовижним садом Семираміди незвичайно багатий світ рослин Землі, його історія і його сучасне, легенди та бувальщини. Сергій Івченко захоплюється досконалістю дерев, їх різноманітністю. Він розповідає про дерева, що є водночас і пам'ятками природи, і свідками історичного минулого: дуб Шевченка, оливи Пушкіна, сад Чехова, ялини Коцюбинського і яснополянський гай Толстого.
       Захоплення зеленим світом з'явилося у Сергія Івченка ще в дитинстві, адже народився і виріс він серед чудової природи на Харківщині. Коли розпочалася Велика Вітчизняна війна і німецько-фашистські загарбники захопили рідну землю, вчорашній школяр став членом місцевої підпільної оганізації. З 1943 року Сергій Івченко солдат, а потім і командир протитанкової гармати. Він воював на Україні, в Білорусії, Польщі, Німеччині. Сергій Іванович був нагороджений орденом Червоної Зірки та багатьма медалями.
       Після війни, в 1950 році, С.Івченко закінчив Харківський сільськогосподарський інститут, захистив кандидатську, а згодом і докторську дисертацію. Професор Івченко очолював кафедру ботаніки Київського педінституту. А в 1964 році вийшла перша книга С.І.Івченка - "Цікава дендрологія". Передмову до неї написав М.Рильський. Відомий поет підкреслював, що книга й справді цікава і написана з великою любов'ю та знанням зеленого світу України.
       Сергій Івченко намагався свої знання про рослини передати й нам. Він був переконаний, що, знаючи, скільки краси й користі приносять нам рослини, ми будемо їх берегти і любити. Цього найбільше хотів талановитий учений і письменник Сергій Іванович Івченко.