Більше двох тисяч років тому в Стародавній Греції та античному Римі
йшла чутка про незвичайне "дерево, що плаче" аж на краю світу
(таким тоді вважали острів Ієрро - найпівденніший із Канарських островів).
Дерево було єдиним джерелом прісної води на острові. Надалі склалася думка,
що "сльозні дерева" можуть рости тільки в тропіках. І ось у травні
1931 року "дерево, що плаче" було знайдене під Переяславом, поблизу
Києва. Тут помітили групу старих високих верб, що росли на березі. З їх
широких розкішних крон буквально потоками лилася вода. Здавалося, що йде
злива, але на небі яскраво світило сонце. Із справжнім захопленням розповідає
про це дерево - вербу білу - та про все вербове плем'я відомий український
ботанік і письменник Сергій Іванович Івченко. В його оповідях завжди багато
цікавих і незвичайних фактів з життя рослин. І в книжках "Дерева -
пам'ятники", "Сад над Дніпром", "Занимательно о ботанике",
"Лесное чудо", "Книга о деревьях", "Занимательно
о фитогеографии", "Зелений світ" перед нами постає казково-дивовижним
садом Семираміди незвичайно багатий світ рослин Землі, його історія і його
сучасне, легенди та бувальщини. Сергій Івченко захоплюється досконалістю
дерев, їх різноманітністю. Він розповідає про дерева, що є водночас і пам'ятками
природи, і свідками історичного минулого: дуб Шевченка, оливи Пушкіна,
сад Чехова, ялини Коцюбинського і яснополянський гай Толстого.
Захоплення зеленим світом з'явилося у Сергія Івченка ще в дитинстві,
адже народився і виріс він серед чудової природи на Харківщині. Коли розпочалася
Велика Вітчизняна війна і німецько-фашистські загарбники захопили рідну
землю, вчорашній школяр став членом місцевої підпільної оганізації. З 1943
року Сергій Івченко солдат, а потім і командир протитанкової гармати. Він
воював на Україні, в Білорусії, Польщі, Німеччині. Сергій Іванович був
нагороджений орденом Червоної Зірки та багатьма медалями.
Після війни, в 1950 році, С.Івченко закінчив Харківський сільськогосподарський
інститут, захистив кандидатську, а згодом і докторську дисертацію. Професор
Івченко очолював кафедру ботаніки Київського педінституту. А в 1964 році
вийшла перша книга С.І.Івченка - "Цікава дендрологія". Передмову
до неї написав М.Рильський. Відомий поет підкреслював, що книга й справді
цікава і написана з великою любов'ю та знанням зеленого світу України.
Сергій Івченко намагався свої знання про рослини передати й нам.
Він був переконаний, що, знаючи, скільки краси й користі приносять нам
рослини, ми будемо їх берегти і любити. Цього найбільше хотів талановитий
учений і письменник Сергій Іванович Івченко.