Майбутній письменник народився в селі Толмачево, що стоїть під Курськом
на березі Сейму. Виріс і виховувався в трудовій сім'ї.
Ще підлітком Женя перемальовував велику кількість кольорових зображень
звірів і птахів із томів Брема. Недивно, що набагато пізніше, приступаючи
до літературної роботи, він зберіг і розвинув у собі живописне сприйняття
відтвореного.
Знегоди воєнних років, журналістська робота в газетах і журналах,
часті поїздки за завданнями - все це дало письменникові можливість пізнати
життя таким, яким воно є насправді.
Перший твір - оповідання "Радуга" - з'явився 1957 року
і відзначався великим письменницьким талантом. Успіх надихнув автора, і
вже через рік виходить його збірка "На рыбачьей тропе", куди
ввійшло більше двох десятків оповідань. Серед них такі прекрасні твори:
"Пропавшая заря", "Ракитовый чай", "Зимородок",
"Живое пламя". А ще через рік виходить нова книга -"Рассказы".
З тих пір письменницька праця остаточно заволоділа Носовим. Він багато
працює, вчиться в Москві на Вищих літературних курсах. Саме тут до нього
прийшла велика і заслужена слава. Його повісті і оповідання друкуються
в журналах, виходять окремими книгами в "Молодой гвардии", "Советском
писателе", "Советской России".
Носов - майстер розповісти побачене, почуте, пережите. В його розповідях
відчувається надзвичайна любов до природи, глибока спостережливість, великий
талант художника. Звуки і барви, повадки птахів і звірів, їхня психологія,
запахи квітів - все це знаходить у Носова розумну цілеспрямованість. Життя
природи протікає у письменника не окремо від життя людини, а в єдності
з ним. Так у повісті "Моя Джомолунгма" доля тополі невидимими
нитками пов'язана з долями мешканців цілого будинку, і не випадково, характери
героїв повісті розкриваються через ставлення до дерева.
Письменник пізнає себе через природу, а природу - через людський
досвід. Тема інстинктивного самопожертвування (оповідання "Белый Гусь"),
волелюбства ("Чир и Чириха"), мужності ("Трудный хлеб)",
доброти і гуманності ("Тридцать зерен") пов'язується в нашій
уяві з поняттям про природну норму поведінки людини.
Є у Носова оповідання чисто описові ("Пропавшая заря",
"Что мы видели на песчаной косе"), які відображають погляди самого
автора на змальовану дійсність. Але і в них є влучні спостереження і тонкі
замальовки.
Любов до всього живого - якість дійсно людську - прищеплює письменник
своїм читачам. Він вчить їх бути добрими, гуманними, спостережливими.