Народився письменник в м. Луганську в сім'ї тесляра.
Дитинство минало на берегах тихопливної річки Луганки та в чарівних
гаях Дінця. Тут хлопчик набирався тепла від материнської пісні, від мудрого
батьківського слова.
Закінчивши луганську трудову семирічну школу, Огульчанський вступив
до Бердянського педагогічного технікуму.
Згодом, після закінчення Бердянського вчительського інституту, деякий
час працював у районній газеті, був науковим співробітником краєзнавчого
музею.
Все своє вміння й захоплення краєзнавця Олексій Якович віддавав
вихованцям гуртка юних дослідників при Бердянському Будинку піонерів. У
холод і спеку, бурі й зливи уздовж морського узбережжя водив він своїх
вихованців. В тих походах гартувались його юні друзі, народжувались герої
майбутніх книг. І як же треба було любити невгамовних та щиросердечних
хлопчиків і дівчаток, щоб чверть століття віддавати їм своє здоров'я, досвід,
знання!
Перші нариси О.Огульчанський опублікував у двадцятирічному віці
в журналі "Всесвіт". Після того систематично виступав у пресі.
Перша книга - нарис "Записки краєзнавця" - побачила світ
1955 року. Це окрилило молодого літератора, і майже з кожного походу він
повертався з новими сюжетами.
Невдовзі з'явились пригодницькі повісті "Вітрів Кут" (1959),
"Таємниця Сухої балки" (1961), інші книжки нарисів і оповідань:
"У нетрях Джубаю" (1962), "Як ми шукали скарб" (1971),
"Як сплять дельфіни" (1979), "Знахідка на все життя"
(1982), "Скарб солоного лиману" (1986).
В кожній повісті стільки пригод і надзвичайних відкриттів, що мимоволі
думаєш: чи не вигадав їх автор? Виявляється що ні. В основу покладено справжні
події, що трапилися з Огульчанським і його юними друзями, дослідниками
і захисниками природи Приазов'я.
Герої книг, веселі і допитливі дітлахи, невтомні шукачі пригод,
розгадують немало степових і морських таємниць. Вони цікавляться поведінкою
тварин і птахів, знайомляться з життям і працею вчених-орнітологів, науковців-дельфінологів.
Відтворюючи неспокійний вир буденних турбот школярів, автор вчить
дітей бути дбайливими господарями на рідній землі.