Народився Костянтин Паустовський в сім'ї залізничного статистика.
Родина Паустовських була велика, з мистецьким нахилом: у ній багато співали,
грали на роялі, самовіддано любили театр. Згодом сім'я переїхала на Україну.
Вчився Костя в 1-й київській класичній гімназії. З шостого класу
вимушений був самостійно заробляти собі на життя і навчання, займався репетиторством.
У випускному класі гімназії написав перше оповідання і надрукував його
в київському літературному журналі "Вогні" (1911 р.). Після закінчення
гімназії він два роки навчався в Київському університеті, а потім переїхав
до Москви і продовжив навчання в Московському університеті.
В роки першої світової війни К.Паустовський був санітаром. Після
війни він багато переїжджає і часто змінює роботу, а у вільний час пише.
На початку 20-х років К.Паустовський друкується в газетах "Моряк"
(Одеса), "Маяк" (Батум).
Влітку 1932 року письменник почав працювати над книгою "Кара-Бугаз".
Після виходу в світ цієї повісті К.Паустовський залишив службу, і письменництво
стало його остаточною, часом важкою, але завжди улюбленою роботою.
Особливе місце в творчості К.Паустовського займає тема мандрівок
та природи. Відвідавши південь, він написав романи: "Романтики",
"Блистающие облака", "Кара-Бугаз", "Колхида",
"Черное море", а також оповідання "Потерянный день",
"Парусный мастер", "Синева" та інші. Поїздки на північ
- у Ленінград, до Фінської затоки, враження від північного сяйва та синіх
озер надихнули його на написання таких книг, як "Судьба Шарля Лонсевиля",
"Озерный фронт", "Северная повесть", "Колотый
сахар", "Беглые встречи".
Але найбільш натхненним і плідним для письменника було знайомство
з Середньою Росією. Справжнє щастя від спілкування з природою К.Паустовський
знайшов у лісовому Мещерському краї. Цьому куточкові Росії присвячені такі
твори: "Мещерская сторона", "Исаак Левитан", "Повесть
о лесах", цикл оповідань "Летние дни", "Старый челн",
"Ночь в октябре", Дождливый рассвет", "Наедине с осенью",
"Ильинский омут". Всі вони вчать любові до рідної землі і вмінню
бачити красу світу, що нас оточує.