Попередня Наступна 
Додаток 5
Усний журнал «Зі сміху люди бувають»
Із письменником-сатириком П. Глазовим читачі ознайомляться на сторінках усного журналу, мета якого — поглибити і розширити знання про його творчість, що зброєю сміху викриває ледарів, порушників дисципліни, тих, хто цурається рідної мови; викликати інтерес до творчості П. Глазового та інших гумористів, щоб виховувати у дітей почуття гумору, самокритичність, зневагу до недбалості та байдужості.
Перша сторінка розкаже читачам про роль сміху в житті людини.
1-й ведучий: «Перед сміхом ніщо не встоїть… — писав великий американський гуморист Марк Твен. — Чому ж не взятися вам до цієї зброї? Навіщо ви даєте їй іржавіти?».
«Смійтеся, — радить один норвезький лікар, — бо три хвилини сміху замінять п’ятнадцять хвилин ранкової гімнастики». Ми сміємося, коли нам просто весело, або ж коли маємо в серці велику радість, або як збираються до гурту друзі. Недарма в Польщі запроваджено Орден усмішки, яким нагороджують людей, які дарують дітям радість.
2-й ведучий:Сміх людський — чудесна штука. Він — мистецтво і наука. Він — в житті і для життя. Із потворного й дурного Посміятися не гріх. Добрий сміх не б’є, не мучить, Він на світі жити учить. |
1-й ведучий: Сьогодні ми ознайомимося з письменником-сатириком Павлом Прокоповичем Глазовим. Хто ж він? Що написав? Давайте уважно послухаємо, зробимо висновки, поміркуємо, добродушно посміємося, покепкуємо!
Декламатор:
| Сьогодні, кажуть, не до сміху, — Оскільки нас, біді на втіху, Забули радощі чомусь. Болючі справи і прогнози, — А я всміхнувся, хоч крізь сльози, А може, навіть засміюсь. Нам сміх додасть Добра й снаги, Осяє сірі будні … А проклятущі вороги Сміються хай на кутні! Проблем і труднощів немало, Та зарегочу, — як, бувало, Колись козацтво бойове, Натуру маючи широку, І ви засмійтеся, нівроку, Хто не сміється — не живе. Нам сміх додасть Добра й снаги, Осяє сірі будні … А проклятущі вороги Сміються хай на кутні! Якщо живе народ наш досі, То це тому, що він у змозі Сміятись в горі, в боротьбі. І ви посмійтесь для розради, Лише від сміху помирати Бажаю вам, як і собі. Хай сміх додасть Добра й снаги, Осяє сірі будні … А проклятущі вороги Сміються хай на кутні! |
Друга сторінка усного журналу знайомить з біографією письменника та його творчістю.
1-й ведучий: Павло Глазовий народився 30 серпня 1922 року в селі Новоскелюватка Казанківського району Миколаївської області в сім’ї хлібороба. Учасник Великої Вітчизняної війни. Закінчив Київський педагогічний інститут. Працював заступником головного редактора журналу «Перець», а згодом — журналу «Мистецтво». Автор ряду книжок сатири та гумору. Лауреат премії ім. Остапа Вишні. Його поетичні твори допомагають долати вади нашого суспільства, вчать жити й боротись з перевертнями, що зневажають мову, народну культуру. У П. Глазового на все своя сміхологія. Ось деякі гуморески зі збірки «Сміхологія».
Читачі декламують твори П. Глазового «Пряник», «Буйні предки», «Допитливий син», «Найважча роль», «Кухлик».
Остання, третя сторінка, підсумовує заходу.
Декламатор: Твори Павла Глазового зрозумілі кожному читачеві і слухачеві. Творчий ужинок поета — майже 20 книжок, тисячі авторських виступів перед численними аудиторіями і, головне, — всенародна любов і визнання.
Там, де з’являвся Павло Глазовий, все дзвеніло і реготало, сміх той неначе розбризкувався навкруги золотим дощем. Він був дуже талановитим письменником і дуже скромною людиною. Його вірші вражають поетичністю, досконалістю форми, теплим іскрометним гумором, великою добротою і гуманізмом навіть тоді, коли він дотепно й незлобливо кепкує над невдахою чи таким собі ледачим нашим ровесником.
1-й ведучий: Праця митця не пропала даремно, вона не зникає, вона дає свої сходи, адже її зберігають в пам’яті різні покоління людей.
| Отак і я прожив на світі, І побіліла голова. І полетіли в світ широкий Мій сміх, і думи, і слова. Нехай стебло моє затопчуть, Нехай мій корінь перетруть, — Того, що в люди полетіло, Уже назад не заберуть. |
Декламатор: 30 жовтня 2004 року, надірване від несправедливості та брехні, зупинилося серце великого сатирика, щоб увійти в безсмертя свого народу з великою любов’ю до нього, з великою вірою і великою надією на його мудрість. Павло Глазовий назавжди залишиться з нами, усміхнений, з добрими і допитливими очима, приємною посмішкою і прекрасними творами, девіз яких: «Сміх з веселого й смішного — незрима глибина».