Коли це тріщать кущі, вилазить ведмідь та й собі до рукавички, реве й питається:
– А хто, хто в цій рукавичці?
– Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик, лисичка-сестричка, вовчик-братик та кабан-іклан. А ти хто?
– Гу-гу-гу! Як вас багато! А я ведмідь-набрід. Пустіть і мене!
– Куди ми тебе пустимо, коли й так тісно?
– Та якось будемо.
– Та вже йди, тільки скраєчку!
Уліз і ведмідь – семеро стало. Та вже так тісно, що рукавичка ось-ось розірветься.