Слухати

Коли акацій майський цвіт
Запах на березі крутому,
З далеких мандрів теплохід
Вертався поночі додому.

За бортом — хвилі вороні
І море в темряві гуркоче.
Та ось, як вогник у вікні,
Маяк заблимав серед ночі.

                             Він випромінював тепло,
                             До себе кликав крізь негоду,
                             І дужче битись почало
                             Залізне серце теплохода.

                             Світив цей вогник-трудівник
                             І моряку біля штурвала,
                             Але дивитися в той бік
                             Сльоза солона заважала.

                             Бо це світив для моряка,
                             Горів на вітрі, мов жарина,
                             Не просто вогник маяка,
                             А перший вогник України.