Не маю сумніву, що ви, шановні читачі, добре знаєте народну мудрість: „Книга – джерело знань”. Це розуміли й наші діди-прадіди. Саме тому перша книга в Катеринославі була надрукована ще у 1796 році. Вона носила назву „Наставление сыну”, а написав її В.Золотницький. А вже в 1834 році в Катеринославі було відкрито першу бібліотеку.

Взагалі, Наддніпрянщина була й є батьківщиною багатьох талановитих письменників. Про них – наших талановитих сучасників – і йдеться мова у цьому нарисі.
Чесно кажучи, письменників, які відвідують секцію дитячої та юнацької літератури „Джерело”, що більше 30 років діє при Дніпропетровській обласній організації Національної Спілки письменників України (ДОО НСПУ), досить багато. Це люди різні за фахом і віком, але всіх об’єднує любов до дітей, бажання писати для них. На сьогодні секцію відвідують понад 20 прозаїків та поетів.

Існує в нашому місті й громадська організація – регіональна спілка письменників Придніпров’я. Там теж є люди, які своїми творами для дітей намагаються не тільки розважати, а й виховувати. А є незалежні аматори слова, які видають за свої кошти дитячі книжки. І книжки напрочуд гарні. Тож спробую розповісти про них усіх.

Головне для кожного з нас, письменників, – це добре усвідомлювати, що стати справжнім творцем дуже важко. Одного бажання мало. Треба таким уродитися. Уміння вправно заримувати думки – ще не поезія, а написаний твір – не художня проза. Але зараз не буду торкатися цих „високих матерій”, а просто постараюся дати уяву саме про усіх літераторів: і тих, котрі вже пішли з життя, і тих, хто працює нині у жанрі дитячої літератури.

Понад 25 років секцію „Джерело” очолювала Ірина Прокопенко. Саме вона дала поштовх для розвитку професійної дитячої літератури на Дніпропетровщині. Прозові твори письменниці у переважній більшості зорієнтовані на дошкільнят і дітей молодшого шкільного віку. Ця талановита людина досконально володіє як українською, так і російською мовами.

Багато дитячих книжок у творчих доробках членів Національної спілки письменників України поетів Олександра Ратнера, Людмили Левченко, Олексія Старікова.

Нажаль, нещодавно пішла з життя прозаїк Олександра Кравченко, яка писала гостросюжетні історичні, детективні, соціально-психологічні романи. Книги із задоволенням читає чисельна аудиторія: учні старших класів, студенти, люди похилого віку.

Теплі слова та вдячність незмінному секретарю секції „Джерело” Зінаїді Грієвій. Багато часу вона приділяла новачкам, що тільки-но ступили на літературну ниву, допомагала їм підвищувати творчу майстерність. У пані Зінаїди вийшло друком майже 60 книжок для найменших дітлахів – і прозових, і римованих.

Загалом секцію „Джерело” відвідують дуже цікаві люди. Наприклад, Анатолій Худяков. Він не тільки поет, а й художник, графік, співець. А фізик за фахом поетка Олена Швець-Васіна ще й лірик за призначенням (вона майстерно пише музику, співає). Чи не тому її вірші легко покладають на музику й інші композитори?

Багато років присвятили вихованню ваших однолітків вчителі-філологи - поетки Надія Лебідь, Галина Токарєва, Катерина Калениченко, Тамара Доброгорська. Їх вірші, сценарії для шкільних свят широко відомі у навчальних закладах міста, бібліотеках, дитячих садках.

Ерудований популяризатор поезії Віктор Невський тяжіє до лірико-епічних поем на історичні та політичні теми. Світла людина Микола Рабічев своєю поезією намагається довести, що „у людини повинні бути гарними і душа, й тіло”.

Прозаїк Ольга Рєпіна (друкується під псевдонімом „Оля Олгері”) працює у новому для літератури напрямі „психологічна казка”, адже письменниця є дипломованим психологом та працює безпосередньо з дітьми.

Ретельно вимальовує у віршах (пробачте, але інакше не скажеш) характери та людські долі Людмила Некрасовська. Що цікаво – вона не приписує своїм героям свої ж роздуми, а дивиться на світ їх (героїв) очима.

Поезіям Світлани Поливоди притаманні особові легкість та прозорість, чистота і тепло душі. Мати чотирьох дітей, ця жіночка дуже добре розуміється у дитячому світогляді.

Прозаїк Марина Туманова та поетка Любов Овсянникова – двомовні письменниці. Їх твори, насичені художніми образами, захоплюють читача з першої хвилини.

Ми пишаємось нашими молодими авторами – Наталією Дев’ятко та Наталією Федько, Юрієм Пусовим та Віталієм Кірінчуком. Прозаїк Наталія Дев’ятко не тільки занурює дітей та підлітків у яскраві й привабливі світи, зве у мандри в часі та просторі, але й вчить доброті та порядності. Наталія Федько пише чудові вірші про кумедних звіряток і професійно їх виконує. Казки та казкові повісті Юрія Пусова сповнені добра й людяності.     Професійний журналіст Віталій Кірінчук працює у жанрі „фентезі”. У співпраці з Юрієм він написав дві фантастичні повісті для дітей.

Треба спом’янути ще й членів регіональної спілки письменників Придніпров’я Миколу Москальця, Ніну Біляєву, Галину Калениченко, Інну Ковальову, Любов Корчму, Юрія Полісського. Хоча ці письменники працюють у різних жанрах для дорослих читачів, але є в них і дитячі твори – вірші, казки, оповідання.

Плідно засівають творчу ниву знавці дитячої психології Дора Калинова та Павло Кашаєв. Одним з найоригінальніших прозаїків Дніпропетровщини є Юрій Лигун. Його фантазія, що не має меж, добряче насичена елементами гумору та круто заправлена великою ерудицією.

Ліна Костенко написала: „Лиш народи, явлені у Слові, достойно жити можуть на землі”. Письменники Наддніпрянщини взяли на себе відповідальну й благородну місію – донести рідну мову до кожної родини, кожної дитини. Слава їм і хвала!

Еліна Заржицька,
член Національної Спілки журналістів України,
керівник секції літератури для дітей та юнацтва
„Джерело” при ДОО НСПУ