До 80-ліття письменника Вадима Скомаровського не зустріти на гучних книжкових подіях. Він звично уже не використовує час собі на догоду, а живе у «сродній праці» для душі. От навіть у день ювілею втік від суєти. І виглядає ніби так, що вітання зі святом летять навздогін. А от шанувальників творчості цей привітний, шляхетний, глибокий і СПРАВЖНІЙ АВТОР має багато. Все починається з раннього дитинства. Відкриття творчості Вадима Скомаровського починається з барвистих і образних віршиків для малечі. Ось як цей, про їжачка: Їжак до свят Пошив халат З листків цупких, дубових, Приміряв десять раз підряд І став як решето халат Від голок їжакових.
Або ось цей, погідно-осінній: Стежка, озеро, стіжок – Все у падолисті. Ліс нудьгує без пташок, І в гнізді сухий листок Спить, мов у колисці… «Вадим Скомаровський належить до письменників, котрі говорять із дітьми про важливі речі, не збавляючи їхній час на пустопорожнє чтиво. Його вірші щирі та лагідні (такий же і їхній автор!), сповнені любові та краси. Вадим Петрович чи не єдиний із українських письменників пише поеми для дітей, і то добрі, високохудожні поеми! Це взірцевий письменник. Шляхетний письменник»… Ці слова належать не менш шляхетній Людині, чудовій авторці Зірці Мензатюк: до 75-річчя Вадима Скомаровського, КЛЮЧ. Нині Вадим Петрович Скомаровський святкує 80-річчя. Він народився в Міжнародний день захисту дітей. Це важливий ДЕНЬ У КАЛЕНДАРІ, коли нам, дорослим, нагадується: цей доволі складний, але напрочуд барвистий світ дитинства, потребує іще й захисту. І часом… часом від нас самих. Стосується це й літератури для дітей. «Не нашкодь» – надважливе правило поваги до себе, як автора, часто-густо не спрацьовує у сьогоденні. І є нам потреба ще вдосконалювати власні душі. Делікатно, з повагою, довірливо і чуло пише для дітей В.П. Скомаровський. Говорить про це просто: «...Багато моїх віршів про звірів і птахів, про тінисті ліси і діброви, про запахущі луки, урожайні ниви і, звичайно ж, про найюніших жителів цього дивовижного краю – хлопчиків і дівчаток». І попри звичайнісінькі, здавалося б, слова чуйне тепло відлунює в них. І водночас, думаю, отой "дивовижний край дитинства" відлунює в кожному з нас. Вадим Петрович народився у перший день літа. І такими ж світлими й по-літньому погідними є його віршики для малечі. Улюблені вірші багатьох діток. Важливі й осмислені, чуттєві, трепетні, глибокі вірші: Косив траву і зупинився. Крапка. Стою розгублений, притихлий, сам не свій: підтята лезом крихітна кульбабка на мене дивиться докірливо з-під вій. Щиросердно вітаю Вадима Петровича з ювілеєм. Многая літа на творчість і щасливий земний вік! Марія Морозенко (Київ, 1.06.2017 р.). |
Коментарі до статті