Григорій Фалькович. Пароплави і кити
22 грудня 2020, 21:12   Автор: Наталя Марченко

Фалькович Григорій. Пароплави і кити / Григорій Фалькович; іл. Яни Гранковської та Ростислава Попського. – Київ: А-Ба-Ба-га-Ла-Ма-Га, 2020. – 32 ст.  

 

Коли кажуть «класична поезія для дітей», дітям зазвичай стає страшенно нудно й навіть трішки лячно, бо «класику» їм найчастіше випадає вчити, здавати, розбирати й аналізувати в класі. «Класична» чомусь асоціюється саме з «класом», а зовсім не з тим, що вона КЛАСНА!

Та ось ця чудова яскрава книжка класика сучасної української дитячої літератури Григорія Фальковича геть розвіє твоє сумніви щодо поезії «класиків». Адже пан Григорій – дотепник і мудрагеть, жартівник і видумляка яких пошукати!

Хіба не чудово побачити світ очима кота з висоти слонового погляду? Чи стати трішечки песимістом через власну безхвостість? Чи дослухатися, за чим сумує мале слоненя чи дивний бичечок, який невідступно тупцяє берегом за пароплавом? Та й дізнатися, чому поезія – «вагома річ», повір, – теж варто!

А ще вірші цієї книжечки запам’ятовуються самі собою – лишень прочитав, а вже хочеться декламувати!

Ілюстрації Яни Гранковської та Ростислава Попського також додадуть тобі втіхи. Вони такі ж сонячні, теплі й трішечки збитошні, які і вірші, й так само чекають, коли ти візьмеш книжку до рук і розпочнеш чергову подорож неповторним ПОЕТИЧНИМ світом.

Наталя МАРЧЕНКО.

Дорослому читачеві

Нова книжка класика сучасної української дитячої літератури Григорія Фальковича «Пароплави і Кити», що вийшла друком у культовому для України видавництві «А-Ба-Ба-га-Ла-Ма-Га» наприкінці 2020 року, привертає увагу найперше ошатністю, культурою дизайну та чудовими ілюстраціями Яни Гранковської та Ростислава Попського, молодих, але вже добре знаних митців із неповторним художнім світом. Малюнки буквально сповнені світлом, рухом, відтінками емоцій і розсипом деталей, як і поезії, котрі вони ілюструють.

Світ цієї книжки ЖИВИЙ: мінливий, текучий, прозорий і безкінечно глибокий водночас. Це справжній океан, у якому знайдеться місце не лише китам і пароплавам, а й кожній живій душі, байдуже – маленька вона нині чи доросла. Головне, аби хотіла відчути ІНШОГО, відкритися й відкрити для себе й у собі весь дивовижний безмір Божого світу.

Але Ви не знайдете на сторінках книжечки ось таких піднесених слів чи будь-яких повчань! Аж ніяк!

Григорій Фалькович – невиправний людинолюб і невтомний шукач, жартун і вигадник, мудрець і красномовець лише ділиться з читачами своїми СПОСТЕРЕЖЕННЯМИ. Й це неймовірно цікаво. Лише придивися, й помітиш, що з висоти слонового погляду коти, виявляється, не цікаві навіть котові, бо «дрібнота», дитині сумно жити в «безхвостій» родині, без жодного «хвостатого» товариша поряд, а навіть «купована» посмішка потрібна кожному своя, а не одна на всіх.

Це весела, парадоксальна, дзвінка й грайлива поезія. Але найбільше у ній Доброти і Людяності, отого світла, яке ми звемо «сердечністю». Семе сердечність наповнює маленького героя, котрий залишає молочко для їжачка, котрий прокинувся зарано, коли ще «…закрито всі його кав’ярні, / Всі знайомі бари і чайні…». Сердечність пломеніє з коротесенького образка про крокус, котрий зацвів від «родинного тепла», і спонукає ліричного героя просити за слоненя, котре «…пригадує ночами / Біля мами кожну мить», та чути потаємні мрії бичечка, що іде «паралельно пароплаву» у сподіванні стріти на причалі тата.

Григорій Фалькович дивиться на світ дитинно чистим поглядом, без паволоки дорослої «значущості» та всезнайства. Йому цікаво й зовсім НЕ СТРАШНО у нашому складному й драматичному світі. Й цьому дивовижному вмінню ДОВІРИ ДО ЖИТТЯ він вчить маленького читача. Адже для певності й радості цілком достатньо помічати їх у світі довкола:

Все й сьогодні добре склалось:

вранці, як умовний знак,

з неба сонце посміхалось.

Всім на світі. Просто так…

А скільки попри вдавану простоту й легкість вишуканості й музики у поезії цієї збірочки!

Поет бавиться словами, відкриваючи дитині-читачу увесь безмір їхніх відтінків і прихованих у них сенсів, і тим призвичаює до поетичного, небуденного погляду на світ.

Зрештою, віра у силу Слова, у можливість вилюднення душ, залюблених у поезію, – своєрідний підсумок усієї книжки:

Тож поступово в тій землі

І школярі, і королі

Змінили вдачу, позаяк

Надбали поетичний смак.

Забулась кривда. Зникла лють.

Там довго й радісно живуть.

Завзятий день. Утішна ніч…

Поезія — вагома річ.

Ця яскрава, усміхнена й добра книжечка, переконана, зворушить чимало дитячих сердець і додасть родинному читанню щиросердної радості та втіхи від СПРАВЖНЬОГО – світла, поезії, мудрості й довіри.

Наталя МАРЧЕНКО.

 

 

 

 

 


Коментарі до статті