20 січня 1888 року за революційну діяльність Павла Грабовського засуджують на заслання в Східний Сибір - Молькінську інородну управу Балаганського округу Іркутської губернії. Серед засуджених у одній групі з Грабовським була і Надія Костянтинівна Сигида, учителька таганрозької міської школи, яка була засуджена на каторгу за те, що в її квартирі містилась підпільна друкарня "Народної волі". Під час шляху на каторгу Грабовський здружився з Н.Сигидою і покохав її. Але незабаром вони розлучилися. В Сибіру Н.К.Сигида була направлена на Кару, у відому карійську жіночу каторжну тюрму, де вона померла від тортур в 1899 р. Пам'яті Н.Сигиді Грабовський присвятив збірку "Пролісок" (1894 р.). Більш детальну інформацію про Н.К.Сигиду ви зможете знайти в таких джерелах:
Історія української літератури. У 8-ми т. Т.4: Кн.2: Література 70-90-х років 19 ст.- К., 1969.- С.192
Киселев О. Павло Грабовський: Життя і творчість.- К.,1959.- С.40-47
Панченко В. Поет революційного гарту: До 125-річчя від дня народж. П.А.Грабовського.- К., 1989.- С.18-19, 43-44
Соя Б. Вивчення творчості Павла Грабовського в школі: Посіб. для вчителя.- Тернопіль, 2000.- С.9
Крім того, інформацію про Сигиду ви знайдете також на сайтах:
http://www.ukrcenter.com/read.asp?id=1255
http://www.rubricon.com/ann/io/12_k/12_k46173.asp

На жаль, у наших фондах ми знайшли лише одну згадку про братів Поджіо: "Именовать - город Николаев": Ист.-краеведч. вып. - Николаев, 1989. - 303 с.: 82 окр. арк. фотогр.
Ресурси Інтернет пропонують більше інформації - подивіться сторінки: http://kolibry.astroguru.com/01160792.htm, http://www.pskov.ellink.ru/hist/persons/035.html, http://www.vgd.ru/P/podvigin.htm, http://krym.sarov.ru/dvorets_kuchuk_lambat.html, http://www.dvaveka.pp.ru/index.htm?/Nomer7/guskina.htm, http://www.orbis.spb.ru/decabrist/lic/all/206.htm, http://www.nestor.md/Russian/Korjov.htm, http://travel.kyiv.org/crimea/excursion/bigalushta.htm, http://krym.sarov.ru/frunzenskoe_putev.html, http://www.ibmh.msk.su/vivovoco/VV/PAPERS/NYE/LUNIN/PART_3/LUNIN_3.HTM, http://www.orbis.spb.ru/decabrist/lic/all/205.htm, http://www.bibl.ru/ni/rossiya_kotoroy-23.htm, http://www.ruthenia.ru/document/532174.html, http://decembrists.krasu.ru/learn/bibl.shtml, http://www.sovross.ru/2003/057/057_5_1.htm, http://oba.wallst.ru/scientif/history/native/before/bef_ref/mathanov.htm, http://www.voskres.ru/mir/mirbo08/26.html, http://babr.ru/php/ramka.pht?te=2&pt=irk&vnt=1&iparm=event=SUT&IDE=1608

Йдеться, як ми зрозуміли, про Василя Львовича Давидова, члена Південного товариства.
Можливо, Вам у пригоді стануть й художні твори, героєм яких він є:
1. Алтаев, Ал. Бунтари: Роман из эпохи декабр. восстания 1825 г. - М.; Л.: Земля и фабрика, 1926. - 237 с.
2. Бурлачук, Фока Федорович. Сожженные мосты: Ист. повесть. - К.: Молодь, 1981. - 256 с.: іл.
3. Носань, Сергій Лукич. Голгофа любові: Роман / Худож. І.Гаврилюк. - К.: Молодь, 1989. - 166 с.: ілюстр.
Серед ресурсів Інтернет ми розшукали наступні: http://www.zn.kiev.ua/nn/show/465/43196/, http://region.krasu.ru/people/davydov/, http://www-lat.kulichki.com/gusary/kruzhki/istoriya/famous/dekabristy/davydovvl.html, http://www.dvaveka.pp.ru/index.htm?/Nomer7/guskina.htm, http://www.orbis.spb.ru/decabrist/lic/all/88.htm.