Як Барвінок став героєм
[Уривки]
Відступає тепла нічка,
Розтуляє ранок вічка.
Грає в росах на городі,
Стиха каже: «Спати годі!»
Але ще панує спокій,
На городі сон глибокий.
...
Сплять метелики в травичці,
Ще куняє рибка в річці,
Ще дрімає навіть бджілка
Біля теплого причілка.
...
Раптом в зіллі під пасльоном,
Ніби хтось ударив дзвоном:
- Гей, ви, родичі городні –
Гарбузеньки благородні!
Я – Барвінок, я – Хрещатий,
Йдіть стрічати, величати!
Щойно я на світ родився,
Де ж город увесь подівся? –
Сну неначе не бувало.
Хто це будить так зухвало?
...
Руки в боки взяв хлопчинка,
Загорланив знову дзвінко:
- Щось ви, родичі городні,
Вельми заспані сьогодні!
Я – Барвінок, я – Хрещатий,
Час би гостя пригощати! –
...
Засміявся дід гарбуз:
- Ти, видать, не боягуз!
А чи знаєш ти свій рід?
- Ви, Гарбузику, мій дід!
- Почаломкаймось давай.
Нумо, інших пізнавай.
Придивись з усіх сторін.
Хто це є? - Сердитий Хрін! –
Чесний Хрін позеленів,
Але стримав щирий гнів:
- Трохи плутаєш, малий.
Принциповий, а не злий! –
Обнімає хлопчик всіх,
У очицях – буйний сміх.
У Барвінка язичок,
Мов з насічкою гачок:
...
Тут Барвінок як утне:
- Ви шануйте всі мене!
Маю вдачу, як вогонь.
Потанцюємо, либонь?
Я до всього маю хист,
Я ж і воїн, і артист. –
І навприсядки пішов,
Тільки дим з-під підошов.
Де не взявся тут Часник.
Малюка за зубчик – смик:
- На словах він всіх навчить.
А чи вмієш ти лічить?
...
- Мовчить. Мовчить!
Він не здатний полічить!
Ти хоч азбуку вивчав?
- Правду кажучи, почав...
- От ганьба на весь наш рід,
Він і в грамоті, мов кріт! –
Заридав тоді малий.
А гарбуз: - Сльозу не лий!
Слухай, що мені бджола
На світанку повіла...
Де розрісся кукіль дикий,
Скарб заховано великий.
Той, хто дивний скарб дістане,
Вченим стане. Добрим стане.
Прочитає і полічить,
Як освіченому й личить!
Та на стражі біля нього,
Розбишаки війська злого.
Не якась собі босота –
Вояки царя Осота!
Не дрімає пильна варта,
Та її приспати варто.
Як піде верста сто сота –
Царство лютого Осота.
Хто проб’ється в чорний край –
Скарб славетний забирай. –
Аж підскочив наш Барвінок,
Збив росу з хитких билинок:
- Та не я ж Барвінком буду,
Коли скарб той не здобуду!
...
На очах підріс хлопчисько,
Уклонивсь городу низько:
- Рідні овочі, спасибі!
Хай панує мир в садибі!
Мчу за скарбом. Все чин чином.
…
Чалий Б. Як Барвінок став героєм [уривки] // Чалий Б. Сто пригод Барвінка та Ромашки. – Х., 2006. – С. 6-9.