Веселі пригоди по хорошій
погоді
Трапилося
це давно, але забути про цю подію я не можу. Ви запитаєте, що ж
такого може трапитись, щоб переживати й досі, але для мене - це
був шок.
Одного
разу я відпочивала у своєї бабусі під час літніх канікул. Мені там
дуже подобається, адже там моя рідня: мій веселий і дотепний брат,
з яким й справді ніколи сумувати, та ще двоюрідні брат та сестра,
які завжди підтримають і підбадьорять у тяжкій ситуації. То ж мені
там прекрасно.
Але відпочинок
відпочинком, проте й допомагати бабусі також треба. Тому одного
дня вирішила я встати рано-рано і погнати нашу корівку в ліс на
пашу.
Був чудовий
літній ранок, всі корівки в череді з нашою, наче були в гуморі,
але я їх недооцінила. Ми вирішили погнати наших тваринок далеко
в ліс. Хоча лише світало, але село вже прокинулося. Так ми весело
гомоніли, а потім почали обговорювати наш одяг, ніби наші корівки
- добрі годувальниці - не такі вже й добрі, коли бачать червоний
колір. Так ми посміялися, а я тоді й не подумала, що сама в червоній
сукенці.
Одна
корівка відстала від гурту. Я бездумно побігла її підігнати, навіть
не здогадуючись, що це лише хитрий маневр в її нападаючій тактиці.
І тільки-но я підійшла, ця "добра" корівонька розвернулась
і, поваливши мене на землю, почала товкти рогами... Я дуже перелякалася.
І коли мої подружки визволили мене, я довго не могла дійти до тями.
А до рідної годувальниці після цього я і на метр не могла підійти.
Ось така
була моя незабутня пригода!
Таня,
14 років
м.
Черкаси
К началу раздела
К домашней странице Государственной
библиотеки Украины для детей
|