|
Літературознавчі статті |
Матеріали з Інтернету:
Корнієнко Василь Онисимович [Електронний ресурс] // Вікіпедія : [вебсайт]. — Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Корнієнко_Василь_Онисимович (дата звернення: 10.02.2024). — Назва з екрана.
Корнієнко Василь Онисимович [Електронний ресурс] // Енциклопедія сучасної України : [вебсайт]. — Режим доступу: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=4440 (дата звернення: 10.02.2024). — Назва з екрана.
У фондах НБУ для дітей:
Сяєво Жар-птиці : антол. л-ри для дітей та юнацтва Придніпров'я (1883-2012 рр.) : до 80-річчя заснування Дніпропетр. обл. / в заг. ред. М. Степаненка ; упоряд. та авт. передм. І. Прокопенко, Л. Степовичка. — Вид. 2-е, допов. — Дніпропетровськ : Ліра, 2012. — 579 с. : іл., портр., 8 окр. арк. кольор. іл. – [С. 123-131].
|
|
Біографічна довідка |
Народився Василь Корнієнко 22 квітня 1867 р. у селі Мануйлівці на Катеринославщині в селянській родині. Батько займався чоботарством, а мати вирощувала квіти на продаж, сім’я була безземельною. У родині було шестеро дітей, Василь був п’ятою дитиною, але вони дали змогу синові опанувати науки у сільській школі. Оскільки Василько малював змалечку, тато відвіз його до Катеринослава, віддав художнику в науку.
15-річний Василь вступив до Першого Катеринославського реального училища, де його вчителем був Петро Тимофійович Окулов.
1885 року в училищі відбулася перша виставка малюнків 18-річного Василя Корнієнка. Молодим художником зацікавився катеринославський віце-губернатор барон Рокосовський.
Влітку 1887 року Василь Корнієнко отримав запрошення до приватної малярської школи Макухіної у Севастополі. На дорогу та проживання губернатор видав Василеві 100 карбованців – прибуток від виставки; навчання у школі малювання власним коштом оплатив барон Рокосовський. Після року навчання губернське земство виділило Корнієнкові стипендію на навчання в С.-Петербурзькій Академії мистецтв. 1888 року він вступив до Академії мистецтв у майстерню киянина Володимира Орловського "вільним слухачем", а закінчив 1896 року зі званням "некласний художник". Перед митцем відкривалися чудові перспективи, але у Петербурзі художник потерпав від кісткоїда (туберкульоз) великої гомілки. Повернувся Василь Онисимович до рідного села, переповнений бажанням творити, написав кілька картин «Портрет Т. Шевченка», «Характерник» (1890-ті рр.), «Біля корчми» (1902), «В’їзд Богдана Хмельницького в Київ» (1904).
Також митець написав казку «Запорізький клад». На запрошення Дмитра Яворницького Василь брав участь в оформленні Катеринославського історичного музею ім. Поля. Наступного року у Катеринославі відбулася виставка творів Василя Корнієнка. Втім, художника з’їдали сухоти, недокрів’я, безгрошів’я та безробіття.
Пошуки роботи привели Василя до Одеси, Ялти. Там він писав портрети на замовлення, займався оформленням вітрин. 1903 року одеська українська громада, знаючи бідування талановитого художника, замовила йому 20 графічних ілюстрацій до «Енеїди» І. Котляревського (по 10 рублів за кожну) і планували замовити ілюстрації до «Кобзаря». На жаль, Василь Корнієнко встиг зробити лише близько 10 малюнків до «Енеїди».
Помер Василь Корнієнко 11 грудня 1904 р. в Одесі у віці 34 років від саркоми після двох складних операцій. Коли батьки приїхали за сином, знайшли зошит його поезій, великий портрет Тараса Шевченка, картину «В’їзд Богдана Хмельницького в Київ». Поховали Василя Корнієнка в рідній Мануйлівці на березі Дніпра, могила не збереглася. |