БІОГРАФІЧНА ДОВІДКА
Шморгун Євген Іванович народився в сім'ї колгоспника. Закінчив Дубнівське медичне училище (1960 р.) та Рівненський педагогічний інститут (1967 р.). Працював фельдшером, був на журналістській роботі.
Літературну діяльність почав на початку сімдесятих років, коли в журналі "Барвінок" з'явилося його оповідання "Грім". А невдовзі, одна за одною виходять книжки для дітей: "Зелені сусіди" (1978), "Що шукала білочка", "Дивосил-зілля" (1980), "Що сказав би той хлопчик" (1981), "Де ночує туман" (1984). Врожайним та щасливим був 1989 рік - "Каменяр" видав збірку "Вогник-цвіт", а видавництво "Веселка" надрукувало повість-версію про видатного Гомера "Дорога до Іліона".
Дивує і радує діапазон шморгунової прози - від образків, звернених до дошкільнят, до міцно збитої, точної "дорослої" белетристики. І все сповнене любові до живої природи, до кожної, хай і найнепримітнішої рослинки.
Євген Шморгун разом з відомим травознавцем І. М.Носалем подорожував просторами Полісся, шукав рідкісні рослини, щоб позначивши на карті місця, де вони ще збереглися, взяти їх під захист. З подорожніх записок складалися книги.
Уперше автор познайомив нас з ботанічною міфологією України в книзі "Дивосил-зілля". В ній чимало правдивого і вигаданого про зозулині черевички, дивосил, горицвіт, азалію, меч-траву, росичку та інших представників царства флори. А невздовзі у "Веселці" виходить розкішне видання "Ключ-трава". Автор запрошує читача у цікаву мандрівку зеленими просторами рідного краю, розповідає про багатства і красу природи, знайомить з багатьма рідкісними рослинами, їхніми лікувальними властивостями. Читач знайде у книзі багато захоплюючих легенд, переказів, які упродовж століть складав народ про своїх зелених друзів.