Наталія Ашаренкова,
канд. пед. наук, професор кафедри теорії, історії та практики культури ДАКККіМ

Директор бібліотеки: сучасний погляд
на професійні і лідерські якості

  
Соціальні, економічні, технологічні зрушення в українському суспільстві відчутно позначилися на діяльності бібліотек. Характерними ознаками останнього десятиліття стали розробка нової нормативно-правової бази галузі, переорієнтація бібліотек на демократичні засади розвитку, створення умов для вільного доступу до інформації, впровадження стратегічного і програмно-цільового планування, становлення бібліотечного маркетингу, поява електронних бібліотек та корпоративних бібліотечно-інформаційних ресурсів тощо.
Поряд з цим намітилися тенденції до постійного зменшення бюджетних асигнувань, зниження рівня фінансування, скорочення кадрового складу бібліотек, які були у державній і комунальній власності, і водночас - зростання вимог до якості та різноманітності створених ними інформаційних продуктів і пропонованих послуг, до їх конкурентоспроможності. Симптоматично, що ці процеси виявилися і у світовій бібліотечній практиці. І саме під їх впливом почав формуватися новий погляд на професійну компетентність керівника бібліотеки (системи бібліотек), на стиль і функції управління персоналом, формальними і неформальними групами у колективі та на його здібності сприяти розвитку роботи організації, зберігаючи її стабільність.
В англомовній літературі висловлювалася думка, що в нових умовах очолити бібліотечну установу може визнана, авторитетна особа (колишній політик, вчений, відомий діяч культури), яка не має традиційної фахової освіти. Ця точка зору обґрунтовувалася важливістю особистого знайомства директора з офіційними особами, від яких залежить фінансова підтримка закладу та підвищення платні її працівникам, і тим, що суттєву роль у керівництві можуть відіграти його заступник і створена управлінська команда. У такий спосіб вони всі разом нестимуть корпоративну відповідальність за успішну роботу бібліотеки.
До професійних якостей сучасного керівника відносять: управлінські навички, досвід роботи з громадськістю і владними структурами, вміння планувати і координувати роботу, встановлювати контакт з підлеглими, готовність до відповідальності, гарну освіту. Особливий наголос зроблено на підприємницькому мисленні, яке деякі зарубіжні автори вважають більш важливою характеристикою аніж традиційну бібліотечну підготовку [1].
Зазначимо, що в історії бібліотек були приклади, коли функції директора (керівників структурних підрозділів) виконували люди - не бібліотекарі за фахом: вчені, письменники, політичні діячі, богослови. Приміром, індійський вчений Ш.Р. Ранганатан, коли очолив університетську бібліотеку, був професором математики, мав декілька докторських ступенів, а професор літератури Х. Мольбах керував Датською Королівською бібліотекою. Для завідування відділом мистецтв Російської імператорської бібліотеки було запрошено музичного критика, історика мистецтв В.В. Стасова. Вони не вважали себе бібліотекарями. Так називалася посада директора бібліотеки у ХІХ ст. Обіймаючи її, ці видатні вчені, залишалися тими, ким були. Але їхній авторитет і ерудованість мали неабиякий вплив на відвідувачів та громадськість, що спонукали їх до благодійності на користь бібліотеки. Цей досвід мав продовження і надалі, хоча не в усіх країнах. У 1950 р. в Японії було прийнято бібліотечний закон, який визначив обсяги урядових субсидій для публічних бібліотек, і однією з обов'язкових умов для виділення асигнувань, наприклад, на будівництво приміщення була бібліотечна освіта для директора та певної кількості працівників [2, 6].
Нові суспільно-історичні умови не тільки актуалізували питання: хто може очолювати бібліотеку, а й внесли корективи у вимоги до професійних якостей її директора. Дійсно, за відсутності стабільного і достатнього фінансування бібліотек підприємницьке мислення керівника набуває все більшого значення. Додамо, що не тільки підприємницьке, а й, приміром, статистичне (його ще називають ігровим). Таке мислення дозволяє, враховуючи можливі ризик і винагороди, приймати рішення в умовах невизначеності, в ситуації з декількома варіантами рішень, у чому, власне, і полягає елемент гри.
Втім, це не применшує ролі спеціальної фахової освіти для керівника бібліотеки. З цього приводу звернемося до думки непересічної особи в українській історії бібліотечної справи К.І. Рубинського. У своїй доповіді "Стан питання про бібліотечний персонал у Західній Європі і у нас" (1906) він підкреслив: "У нас вже встановився якийсь дивний погляд на цю справу. Ніхто не має сумніву у тому, що для будь-якої іншої справи потрібні спеціальні знання. Однак лише бібліотечна справа вважається такою легкою, що для неї достатньо загальної освіти" [3, 8].
Для того, щоб вирішувати поточні проблеми і бачити перспективу, презентувати свою організацію на різних рівнях влади і серед громадськості, орієнтуватися на соціальну кон'юнктуру [4], необхідно мати ґрунтовні знання, пов'язані зі специфікою діяльності установи.
У науці управління [5] їх включають до структури основних характеристик керівника:

І саме спеціальна бібліотечна освіта є тим необхідним підґрунтям професійної культури директора, від якої залежить успішна робота установи та його особистий авторитет.
Для визначення і оцінки професійно важливих властивостей управлінських кадрів у різних країнах застосовуються свої "стандарти", які поширюються і на директорський корпус бібліотек. Найбільш популярним у практиці японського менеджменту є тип керівника, умовно названий "дев'ять-дев'ять" - це дев'ять професійних та ділових якостей і стільки ж морально-гуманістичних рис. Провідна роль відводиться гарячій зацікавленості роботою, її результатом, творчому підходу до справи, які повинні поєднуватися з чуйністю, уважністю до підлеглих та щирою турботою про них. Причому, останнім якостям нерідко надається перевага. Витоки такої позиції лежать, на нашу думку, в японській ментальності, сформованій під впливом вчення Конфуція, в утвердженні у суспільній свідомості ідеї пріоритетності людського фактору в досягненні високої якості виробництва і життя в цілому. Особливість полягає і в тому, що для призначення на керівну посаду обов'язковою вимогою до кандидатів є підготовка конкретних пропозицій стосовно покращення діяльності підприємства (організації), підвищення продуктивності праці, якості продукції. Мабуть, тому особливої ваги японці надають гарній освіті, таланту, здібностям керівника, а його вік, стаж та досвід розглядають як другорядні [6, 128-129].
У США для вищої ланки керівників обов'язковими є, і у такій послідовності п'ять рис: компетентність, пунктуальність, відчуття нового і вміння ризикувати, почуття гумору, роботоспроможність. Необхідними якостями професіонала-управлінця вважаються урахування очікувань і потреб персоналу, розробка довгострокової кадрової політики, яка б дозволила кожному працівникові виявити свої потенційні можливості, максимально використати здібності. Саме орієнтація на ціннісний потенціал особистості, створення умов для його розкриття зближують західну і східну системи управління персоналом. З цим пов'язують новий підхід до управління, який базується на визнанні пріоритету особистості перед інтересами установи, процесом виробництва.
Наочно уявити сучасний погляд на керівника бібліотеки у зарубіжній практиці можна, звернувшись до змісту об'яв стосовно обсягу вимог до професійних і особистісних якостей претендента на цю посаду. Так, для директора округової бібліотеки (в нашому розумінні обласної) у штаті Флорида (США) було визначено: професіонал-новатор з кваліфікацією магістра бібліотечної справи з досвідом управлінської роботи не менше 5 років, який володіє навичками стратегічного планування, складання бюджету, програм зв'язку з громадськістю, оформлення грантів, усного і письмового виступів у ЗМІ, має позитивний досвід лідерства у колективі, чітке бачення його майбутнього. Крім цього, він повинен вміти співпрацювати з радою піклувальників, колегами по професії, офіційними представниками громадськості і населенням [7, 23].
У теорії і практиці управління феномен успішного керівництва все більше пов'язують з лідерськими якостями особистості. Лідером (від англ. слова "leader" - ведучий) вважається авторитетна особа, за якою спільнота (група, колектив) визнає право приймати найбільш відповідальні рішення, що торкаються її інтересів. Особливість лідерства полягає у тому, що воно базується на довірі. Керівник стає лідером, коли здійснює управлінські функції не силою адміністративного верховенства, а авторитетом знань, вмінь і людяності.
Типовими рисами керівників-лідерів бібліотек зарубіжні вчені вважають інтуїтивні здібності, наполегливість і масштабність мислення, вміння приймати жорсткі рішення та спілкуватися з людьми [8]. На наш погляд, цей перелік недосконалий, оскільки в ньому не збалансована пропорція між діловими і моральними якостями керівника: чесністю, справедливістю, об'єктивністю, принциповістю тощо. Завдячуючи саме такому поєднанню особливих ділових і моральних якостей, формується новий стиль керівництва і взаємостосунків у колективі.
Проаналізувавши висловлені вченими і практиками погляди на сучасні якості директора бібліотеки як професіонала і лідера, спробуємо представити власне бачення їх структури та змісту:

(У переліку наводяться тільки ті якості, які мають рейтинг не менший 4 балів)

Для того, щоб з'ясувати вимоги, що висуваються до особистісних і професійних рис керівника, їх значущість, звернемося до результатів дослідження, проведеного міжнародними експертами наприкінці 90-х років ХХ ст. Його мета полягала у визначенні та оцінці якостей сучасного керівника за 5-ти бальною шкалою безвідносно до місця роботи . До найбільш важливих якостей були віднесені: глобальне мислення - 4,5; здатність працювати у міжнародній команді, вміння приймати рішення, ініціатива - 4,4; системне мислення, здібності мотивувати і переконувати, здібності до навчання і нововведень, організаційні здібності, відповідальність - 4,3; здатність до передбачення, особиста привабливість, гнучкість у роботі, університетська освіта - 4,1; здібності вирішувати проблеми і конфліктні ситуації, досвід управлінської роботи - 4,0 [9, 177]. Представлений перелік формує загальну уяву про загальні вимоги, що висуваються до сучасного управлінця. Тому звернемося до результатів соціологічного дослідження, безпосередньо спрямованого на виявлення і оцінку якостей директора бібліотеки.
У 2000 р. Луганською ОУНБ була здійснена спроба створити портрет керівників ЦБС області очима їхніх працівників [10, 42]. У дослідженні взяли участь 32 директори, з яких 25 - мали вищу бібліотечну освіту, 7 - середню спеціальну. 64 % з них були віком від 41 до 55 років, 16 % - від 31 до 40 років, 12 % - від 55 років і більше, і лише вік 6 % керівників складав 25-30 років. На думку бібліотекарів, вирішальну роль в управлінні колективом відіграють ділові (54 %), особисті (27 %), інтелектуальні (19 %) якості особистості. Особисті якості свого керівника респонденти оцінили таким чином: наполегливість у досягненні мети (98 %), схильність до розумного ризику (76 %), терпіння (80 %), ініціативність (76 %), здатність бачити свої дії та їхні результати очима інших людей (62 %). Необхідно зазначити, що 88 % респондентів відзначили, що їхній керівник ставить інтереси справи на перше місце, а у взаєминах з підлеглими виявляє педагогічний такт, гнучкість (73 %), створює сприятливу атмосферу в колективі (74 %). Позитивною рисою вони вважають їхню здатність бачити краще в людині (89 %), справедливість у відношенні до підлеглих (77 %).
Поряд з цим більшість працівників вказали, що їхні керівники ніколи не бувають самокритичними і лише 10 % підкреслили їх критичне ставлення до себе. Емоційно нестриманими визнають своїх керівників 23 % бібліотечних працівників. Як свідчать результати опитування, в цілому вимальовується достатньо привабливий портрет директора бібліотеки, який за багатьма параметрами корелюється із сучасними вимогами до його професійних і лідерських якостей. Разом з тим існують резерви для удосконалення їхньої структури і змісту.
Отже, сучасне життя певним чином розширило і змінило акценти у поглядах вчених та практиків на особистість керівника бібліотеки. Давно відомо, що директором не народжуються, а стають. І цей процес відбувається поступово і тривалий час. Тому необхідно об'єднати зусилля всіх зацікавлених інституцій у комплексному вирішенні завдання, пов'язаного із розвитком визначальних якостей керівника нового типу.

Примітки

1. Деревянко Е. Каким должен быть директор библиотеки // Библиотековедение. 1999. № 4-6.- С.142.
2. Развитие публичных библиотек в Японии // Культура и искусство за рубежом. Серия: Библиотечное дело и библиография. Экспресс-информ. / ГБЛ. Вып. 2. М., 1987. С. 6-7.
3. Березюк Н.М. Служить делу просвещения … К.И. Рубинский о профессии библиотекаря // Треті читання пам'яті Костянтина Івановича Рубинського: Бібліотека на порозі ХХІ століття / ЦНБ ХНУ.- Х., 2001. 44 с.
4. Орієнтованість на соціальну кон'юнктуру - це уміння керівника порівнювати інтереси і завдання своєї організації зі станом справ у суспільстві, орієнтуватися на політичні рішення, законодавчі акти, суспільну мораль, ринок, традиції, моду тощо.
5. Шипунов В.Г., Кишкель Е.Н. Основы управленческой деятельности.- М.: Высш. шк., 2000. 304 с.
6. Кудін В.О. Освіта в інформаційному суспільстві. К., 1998. 152 с.
7. Библиотека. Население. Информация: Опыт публичных библиотек США. М., 1998. 178 с.
8. Деревянко Е. Каким должен быть директор библиотеки // Библиотековедение. 1999. № 4-6. С.142.
9. Романовский А.Г. Основы теории управления социальными системами: Учеб. пособие. Х., 2001. 195 с.
10. Ефективний менеджмент: стан, стратегія розвитку: Дослідж. Луган. ОУНБ // Зб. робіт переможців другого конкурсу на кращу н-д роботу серед ОУНБ України / НПБ України. К., 2003. С. 36-45.