Наша адреса: 03190, Київ, вул. Януша Корчака, 60
	Пошук по сайту

Бібліотеки, комп'ютерні технології та інформаційне суспільство: нові тенденції, нові перспективи
(За матеріалами доповіді на науково-практичній конференції у Луганську, 2002 р.)

У жовтні 2002 року в м. Луганську відбулася щорічна Всеукраїнська науково-практична конференція директорів державних та обласних універсальних наукових бібліотек, яка була присвячена одному з найважливіших питань сьогодення, а саме - ролі обласних універсальних наукових бібліотек у інформаційному просторі регіону. Місцем проведення конференції у цьому році не випадково було обрано Луганську обласну універсальну наукову бібліотеку, адже вона завжди - у п'ятірці кращих бібліотек України; її колектив швидко орієнтується у нових тенденціях, сміливо аналізує сучасну ситуацію та активно працює над застосуванням нових інформаційних технологій. Життя вимагає від бібліотекарів постійно бути у курсі того, що відбувається в суспільстві, і працювати в упереджувальному режимі.

Нова соціально-комунікативна ситуація, активні процеси на шляху побудови інформаційного суспільства поіншому визначають пріоритети діяльності обласних бібліотек, в яких зараз відбуваються фундаментальні зміни - від книгосховищ до постачальників інформації, - а ці два поняття суттєво відрізняються одне від другого. Адже сьогодні бібліотеки повинні не тільки збирати і зберігати інформацію, а й виробляти та розповсюджувати її, беручи активну участь у міжрегіональному обміні і формуванні ідентичного інформаційного простору регіонів та країни в цілому. Нові інформаційні технології, які сьогодні стоять у центрі уваги всіх обласних бібліотек, суттєво впливають на їх розвиток і змушують не тільки переглянути традиційний набір послуг, але й подивитися на свої функції по-новому.

Універсальні наукові бібліотеки завжди намагалися комплектувати свої фонди таким чином, щоб бібліотечні території регіону володіли найбільш повним репертуаром документів. Це досягалось або ретельним збиранням документів до фондів обласних універсальних наукових бібліотек або створенням розподільного регіонального бібліотечного фонду. Обслуговування користувачів теж мало і має свої особливості, адже фондами ОУНБ користуються не тільки читачі обласного центру міста, але й мешканці всього регіону, оскільки ОУНБ є центром МБА.

Першочерговою функцією бібліотек було і залишається комплектування, тобто процес придбання бібліотекою інформації. З появою електронних видань в Інтернеті ця функція трансформується, бо сьогодні недостатньо тільки придбати інформацію на фізичних носіях, треба ще придбати право на доступ до неї.

Сучасне інформаційне середовище характеризується постійним збільшенням кількості інформації, що надається на електронних носіях. У зв'язку з цим змінюються і форми та методи роботи з документами. Це також вимагає часткової зміни політики комплектування бібліотек, створення різнобічної системи оцінки і відбору видань, у якій повинна враховуватися не тільки його семантична цінність, але й визначатися оптимальний носій інформації.

Дуже актуальне питання переваг електронних носіїв інформації, форми отримання електронних ресурсів, можливості консорціумів бібліотек для спільного комплектування і використання ресурсів. На превеликий жаль, в Україні поки що практично не налагоджено цієї роботи на належному рівні. Свідченням цього є те, що навіть при повній оплаті фондом "Відродження" бази даних більшість бібліотек не скористалась нагодою безкоштовного отримання цього електронного ресурсу. Настав час серйозно замислитись над технологічними змінами сфери формування бібліотечних фондів і активізувати роботу щодо оцінки і відбору ресурсів, які надаються користувачам. Сьогодні потрібна методика комплектування, відбору друкованих і електронних ресурсів, яка буде розглядатися як дотримання умов оптимального інформаційного забезпечення користувачів послугами, що базуються на сучасних технологіях.

Другий аспект цього питання стосується інформації про те, де і що видається в Україні. Адже зараз бібліотеки мають проблеми, пов'язані з пошуком документів, необхідних для поповнення і розвитку фондів.

Зараз в Україні існує 58 видавництв, які мають свої Web-сайти, і біля 20 Інтернет-книгарень. Напевне, настав час бібліотекам звернути на це увагу, адже видавництва та книготоргівельні фірми посилаються на свої Інтернет-сайти на різноманітних пошукових серверах.

Що це дає бібліотекам?

По-перше, на деяких сайтах репертуар видань супроводжується анотаціями, є розділи новин, хіт-паради видань, найпопулярніших серед покупців. Переглядаючи Web-сайти розповсюджувальних фірм, можна зробити висновки, що останнім часом зростає попит на художню літературу українською мовою, часто замовляють бізнесові та юридичні видання, підручники іноземною мовою (англійською, французькою, іспанською) тощо.

По-друге, репертуар виданої книжкової продукції на деяких сайтах має більш ніж 20 тисяч назв, і це не тільки книжкова продукція, а і компакт-диски, відеокасети (усе ліцензійне).

По-третє, у Інтернет-магазинах існують зниж-ки. Наприклад, при закупівлі трьох або більше книг на 100 грн. - 2%, на 300 грн. - 3%, 500 грн. - 5%, 1000 грн. - 6%. Постійним покупцям надається ще більша знижка, яка залежить від суми замовлення. Ця інформація, звісно, не для того, щоб на завтра бібліотеки купували літературу в Інтернет-магазині. Приймати рішення про те, де і що придбати, залежить від вас, ваших можливостей і коштів. Але сьогодні не знати цього бібліотеки не мають права і працювати по-старому зараз, навіть у відділах комплектування, не можна. Треба постійно відслідковувати процеси, що відбуваються у суспільстві, відшукуючи для кожної бібліотеки корисну інформацію.

Тепер про другу важливу функцію бібліотек - створення довідкового апарату. У сучасних умовах ця функція має два аспекти - інформування про традиційні видання та інформування про ресурси, до яких бібліотека має доступ в Інтернет.

Уявлення про довідковий апарат бібліотеки сьогодні здійснюється на новому рівні - у вигляді електронних каталогів, головним критерієм яких є оперативність, глибина і широта пошуку інформації. Сучасні вимоги до довідкового апарату бібліотек полягають, в першу чергу, у наданні доступу до нього засобами Інтернет. На жаль, на сьогодні, ще далеко не всі бібліотеки, які мають власні Web-сайти, виставили на них свої електронні каталоги. Розглянемо інші аспекти довідкового апарату.
Використання можливостей сучасних технологій у мережі Інтернет дозволяє суттєво підвищити рівень сервісу для віддаленого користування. Наприклад, в Інтернет-каталозі провідних бібліотек Росії створюється система відсилок каталогу періодичних видань до змісту журналів, що знаходяться на сайтах видавництв, які випускають цей журнал. Наявність таких відсилок суттєво розширює можливості користувачів, дозволяє їм, не заходячи до бібліотеки, отримувати інформацію не тільки про надходження того чи іншого журналу, але й про його зміст. Така робота у традиційному вигляді дуже трудомістка, а при роботі з електронними виданнями полегшується за рахунок використання вільно доступної видавничої інформації. Таким чином, роль Інтернет-каталогу періодичних видань як важливого елементу довідкового апарату, суттєво зростає, що підтверджують думки самих читачів. Вивчення корисності описаної системи відсилок, проведене шляхом Інтернет-опитування користувачів у Росії, показало, що 90% респондентів засвідчили безумовну доцільність підтримки і розвитку такої системи.

Настав час і нам подумати про це в Україні, адже зараз в українському Інтернеті кількість електронних версій періодичних видань сягає за 320, з них 130 - мають он-лайнові версії.

Третя функція - обслуговування користувачів.
В цілому функція обслуговування набуває нових рис. Використання інформаційних мереж дозволяє забезпечити доступ до віддалених баз даних, розширяючи таким чином і контингент користувачів і репертуар наданої інформації.

Нові інформаційні технології вносять зміни у традиційне обслуговування читачів. Це і записи інформації на дискету, роздрук на принтері необхідних матеріалів, запровадження електронних формулярів, використання штрих-кодів.

Якщо розглядати обслуговування користувачів первинною інформацією, тобто першоджерелами, то не можна обійти питання електронної доставки документів, оскільки це є одним із основних завдань бібліотеки щодо забезпечення доступу до інформації. Помітну роль у цьому процесі повинні відігравати служби МБА, які переживають протягом останніх десятиріч гостру кризу. Практика показує, що вихід із ситуації полягає у застосуванні бібліотеками сучасної технології доставки документів. З її впровадженням з'являється можливість більш якісного і оперативного обслуговування користувачів.
Довідково-інформаційне обслуговування - одна з найголовніших і разом з тим найскладніших функцій бібліотек. Раніше вона стосувалась тільки друкованих форм видань. У зв'язку з тим, що в Інтернеті багато вільнодоступної бібліогра-фічної інформації, перед бібліотеками відкривалися широкі можливості довідково-бібліографічної роботи. На сьогодні довідково-бібліографічне обслуговування є досить проблематичним, організація у нових умовах відповідних служб потребує докорінної перебудови. Що таке Інтернет, які там ресурси, як їх шукати - працівники багатьох бібліотек майже не знають. Користувачі Інтернету працюють самостійно в мережі, і що вони там для себе відшуковують, бібліографів не дуже хвилює. Це, на превеликий жаль, типова картина в Україні. Активне впровадження нових засобів обробки інформації і зміна фізичної суті її носіїв змінили і уявлення про довідково-бібліографічний фонд, який має в собі як друковані так і електронні ресурси. Впровадження сучасних інформаційних технологій розширило рамки видової структури ресурсної бази даних довідково-бібліографічного обслуговування, додавши до електронних каталогів бібліотек, локальних баз даних, СD-Rom, DVD-Rоm, он-лайнові ресурси довідкового характеру. Крім цього, виділяється ще одна особлива група потенційних джерел довідкової інформації - це Web-сайти, які створюють різні заклади, організації, фірми. Серед таких джерел інформації можна назвати: книжкові видавництва, журнали, газети, промислові корпорації, наукові центри, урядові організації, торгівельні палати, спортивні клуби і туристичні фірми. Усі перераховані сайти доступні користувачам і мають великі можливості для задоволення їх довідково-бібліографічних запитів. Особливу групу складають сайти, які використовуються для готових довідок. Такі сайти добре організовані, мають систему посилань на відомі довідкові джерела, що традиційно використовуються для виконання готових довідок - це енциклопедії, словники, довідники, збірники цитат, адресно-довідкові матеріали. Їх ефективність у довідково-бібліографічному обслуговуванні доведено результатами досліджень. Сьогодні спеціалісти провідних бібліотек Росії ідентифікують дев'ять видів тематичних запитів, при виконанні яких доцільно звертатися до ресурсів Інтернету. Це - поточні новини, ювілейні дати, "гарячі новини", бізнес, урядова і правова інформація, популярна література, музика, кіно, телебачення, виставки, інформація про спорт, статистика в Інтернеті, списки Інтернет- провайдерів, безкоштовне програмне забезпечення, навчальні програми, інформація освітньо-популярного та адресно-довідкового характеру. Усе це робить проблему формування і раціонального використання он-лайнового довідково-бібліографічного фонду актуальною для бібліотечних працівників.

Нові інформаційні технології суттєво впливають на видову структуру як інформаційної продукції, так і на послуги бібліотеки. Якщо раніше основним результатом інформаційно-бібліографічної діяльності була бібліографічна інформація у формі покажчиків, бібліографічних довідок, тобто різних видів бібліографічного інформування, то сьогодні нові технології зобов'язують нас перейти на вищий аналітичний рівень інформаційного обслуговування.

Методична діяльність - функція, завдяки якій обласні бібліотеки завжди займали центральне місце в регіоні. Останнім часом ряд обласних бібліотек звузили свій методичний вплив. Причини цього відомі - практично відсутні кошти на відрядження, не вистачає грошей на видання, і взагалі, не відомо, куди спрямовувати діяльність ЦБС при такій фінансовій скруті. Інколи доводиться чути: "Централізовані системи, зокрема центральні бібліотеки, не кажучи вже про сільські, практично припиняють своє повноцінне функціонування". Справді, працювати так, як раніше, ЦБС вже не будуть. На превеликий жаль, часто в Україні бібліотека сприймається як місце видачі книг та періодичних видань і це, як серед владних структур, так і серед самих бібліотекарів. Поодинокими явищами є створення фактографічної інформації районною, міською бібліотеками. Поліпшення ситуації можливе, якщо бібліотеки спрямують свою діяльність на створення фактографічної інформації з питань життєдіяльності місцевої громади, питань, що реально хвилюють населення, зокрема, освіта, охорона здоров'я, правопорядок, комунальне обслуговування, які вирішуються саме на місцевому рівні. У більшості країн світу за довідками з питань соціального захисту, пенсійного забезпечення тощо звертаються саме до бібліотеки, оскільки вона акумулює всю інформацію, яка адресована населенню.

На нинішньому етапі основна діяльність методистів - професійне консультування. Загальновідомо, що найбільш ефективні консультації, це ті, що проведені безпосередньо у бібліотеці і ґрунтуються на попередньому аналізі її роботи. Враховуючи обставини сьогодення, на передній план виходить аналітична діяльність, тобто методисти повинні проводити моніторинг бібліотечної ситуації, а як один із методів аналізу, необхідно використовувати статистику, що дозволяє бачити загальні тенденції і на їх основі прогнозувати розвиток бібліотек свого регіону.

Сьогодні можна сказати з упевненістю про те, що за останні роки більшість бібліотек зробили значний крок уперед. Зараз в Україні 90 % обласних універсальних наукових бібліотек мають Інтернет, 14 з них (а це майже 70 %) створили свої сайти. Чи можна було думати про це ще два роки тому. Бібліотекарі активно працюють, створюють унікальні бази даних, розпочинають роботу над створенням регіональних порталів. А це дуже висока планка, яку ми поставили самі собі і є впевненість, що ми візьмемо цю висоту. Усе це стало можливим завдяки тому, що протягом останніх років змінився менталітет директорів бібліотек, більшість з яких зрозуміла, що працювати по-старому вже неможливо.

Хочу побажати всім бібліотекарям України, щоб завжди нас супроводжували віра у власні сили, надія на творчу перспективу, любов користувачів і колег. Не випадково наше професійне свято припадає на день Віри, Надії, Любові і матері їхньої Софії. Тож будемо мудро з вірою, надією і любов'ю долати випробування та вирішувати нелегкі виробничі проблеми.