Коли сьогодні мова заходить про читання дитини, перша проблема, якою переймаються і теоретики, і практики бібліотечної справи — це роль і місце книги та читання в структурі інтересів та цінностей сучасної дитини, підлітка. Постають питання: Чи може суспільство вважати задовільним рівень читацької зорієнтованості і читацької залученості дитини? Якою повинна бути пропорція між традиційним способом здобуття інформації з друкованих джерел та новітніми — з джерел електронних? Як прищепити дитині любов до читання «для власного задоволення»? Як навчити розуміти естетичну цінність художнього слова? При цьому роль бібліотеки принципово різна залежно від виконуваних нею функцій. Як інформаційний центр бібліотека забезпечує доступність інформації та готовність і вміння з нею працювати — бібліотека є місцем, де дитина може й повинна здобути навички, необхідні для адаптації до сучасного інформаційного простору (знайти інформацію, критично її проаналізувати, відібрати авторитетну та відповідну, опрацювати). В нашій бібліотеці фонди доповнюються ресурсами Інтернету, у координації зі шкільними бібліотеками працює система бібліотечно-інформаційного навчання користувачів. Як інституція, що впливає на становлення духовного світу дитини, бібліотека «просуває» естетичний літературний продукт — дитячу художню книгу, кращі зразки вітчизняного й зарубіжного «красного» письменства. Підтримує та стимулює дитячу творчість у всій її різноманітності (літературну, інтелектуальну, художню, технічну). Допомагає дитині розвиватися як особистості, виявляючи її інтереси (громадянські, самоосвітні, розважальні). У бібліотеці в цьому напрямі ефективно працюють за програмами підтримки читання, зокрема «Лідер читання року», «Програма літніх читань» — у формі літературних подорожей, експедицій та інтерактивними творчими програмами — «Електронний вернісаж», «Моя казка», «Таврійський колосок» та ін.
Ефективне виконання кожної з цих функцій потребує системного менеджменту та маркетингових дій з боку бібліотеки. Дитяча бібліотека, яка хоче бути цікавою, потрібною, навіть необхідною читачам, «приречена» постійно й системно досліджувати їхні потреби та надавати своїм користувачам послуги, ресурси, належний асортимент сервісу відповідно до цих потреб. Але це не значить сліпо слідувати за «дитячими забаганками», треба спрямовувати читацькі запити в русло інтелектуального, духовного, емоційного зростання та становлення особистості. Завдання бібліотечного менеджменту — знайти оптимальні моделі новітньої бібліотеки — технічно, технологічно та змістовно адекватної сучасним потребам інтересам дітей та підлітків, здатної конкурувати з телебаченням, Інтернет-кафе, ігровими залами. Працюючи над цим, колектив ХОБД виробив систему «зворотного зв’язку» з читачем, залучив і використав різноманітні соціологічні методи для вивчення думок наших користувачів про бібліотеку та їхніх очікувань щодо її діяльності. Із відповідей в анкетах, під час опитувань, із творчих робіт дітей і підлітків складається картата, мозаїчна картина, яка, проте, дає фахівцям підстави для висновків щодо тенденції розвитку бібліотеки за очікуваннями, критеріями та оцінкою читачів.
Найпоказовіші приклади з практики роботи бібліотеки за 2000–2003 роки. Темою щорічного конкурсу «Лідер читання–2000» стала «Бібліотека моєї мрії». Політ дитячої фантазії був, повірте, нестримним, а ось результати стали реальними і вагомими. Бібліотекарі, окрилені читацькими мріями, «вимріяли» проект дитячої віртуальної бібліотеки, який ліг в основу LEAp-проекту. Так відбулась перша структурна зміна в бібліотеці — було створено і в січні 2002 року відкрито її Інтернет-центр. А під час Тижня дитячої книги 2003 року організували спеціальний День мрій і фантазій. Малюки «вирощували» «Квітку бажань», на пелюстках якої висловлювали свої найзаповітніші мрії про бібліотеку, а підлітки взяли учать у конкурсі літературних фантазій «Бібліотека моєї мрії». «Бібліотека повинна бути сучасною — комфортною для всіх, із зручними сучасними меблями, новенькими книжками — на будь-який смак, і щоб усім вистачало, і щоб були в бібліотеці ще й відеокасети та диски, і електронні підручники, посібники та енциклопедії …» — такими були читацькі мрії й побажання, і вони цілком збігалися з мріями й проектами бібліотекарів.
За 2003–2004 рр. у бібліотеці, переважно за рахунок залучення грантових та спонсорських інвестицій, були реалізовані окремі модернізаційні програми: створено веб-сайт з он-лайновим каталогом; оновлено програмний пакет автоматизованої системи, що забезпечує комп’ютеризацію бібліотечно-бібліографічних процесів; організовано новий структурний підрозділ — сектор літератури іноземними мовами з діючим на його базі Ресурсним центром країнознавства. Ці кроки дали нам бачення нової перспективи і дозволили приступити до розробки власної моделі майбутнього розвитку бібліотеки, планування системних змін в організації бібліотечного обслуговування та технології бібліотечних процесів, спрямованих на забезпечення сучасного рівня інформаційно-бібліотечного обслуговування користувачів, які врахували б потреби не тільки масового читача, а й дітей і підлітків, що вимагають особливої уваги та спеціального обслуговування.

1. Технологічні зміни: Запровадження інтегрованої автоматизованої системи, що охоплює повний цикл бібліотечного обслуговування — від комплектування документів та запису читача в бібліотеку до видачі/повернення документів та статистичного обліку. Мета: вивільнення часу бібліотечного персоналу для консультаційної роботи, спілкування з читачем — за рахунок спрощення та прискорення процесів видачі–повернення документів, статистичного обліку.

2. Структурна перебудова:

Впровадження такої моделі передбачає декілька послідовних кроків:
Фаза 1 — моделювання (стратегічний план розвитку бібліотеки) та проектна діяльність (грантові проекти).
Фаза 2 — структурні трансформації бібліотеки.
Фаза 3 — pR-кампанія, спрямована на рекламу та просування нових продуктів/сервісів.
Фаза 4 — аналіз результатів, вироблення плану коректив та наступного розвитку.
Порівняння запропонованої моделі з попередньою структурою бібліотеки дає підстави говорити про поглиблення диференціації в організації обслуговування користувачів. Якщо попередня модель спиралась на вікове розмежування (відділи обслуговування молодших школярів та учнів середнього шкільного віку), то нова структура пропонує поглиблення уваги до читацьких потреб окремих груп дітей — при збереженні вікової диференціації обслуговування в читальних залах та на абонементах:
Ресурсний центр країнознавства пропонує матеріали для поглибленого вивчення іноземних мов та країнознавчу інформацію широкої тематики;
Центр естетичного виховання покликаний поглиблено працювати з обдарованими дітьми;
Центр спеціального обслуговування пропонує традиційні бібліотечні та специфічні послуги для дітей з обмеженнями життєдіяльності;
Центр краєзнавчої інформації опікується юними дослідниками історії, етнографії, природи краю та літературного процесу на Херсонщині.
Інтернет-центр та Медіатека, окрім виконання своїх прямих завдань, забезпечують технічну підтримку проектів інших відділів обслуговування.
Паралельно зі структурними змінами в бібліотеці запроваджено моніторинг ефективності творчих акцій та масових заходів, що здійснюється із застосуванням методів статистичного аналізу, анкетування та інтерв’ювання (читачів, педагогів, бібліотечних працівників), експертної оцінки. Такий моніторинг дозволяє оперативно виявляти «вузькі місця», актуальні проблеми і вносити необхідні корективи. Мова йде про менеджмент якості бібліотечної роботи.
Стара добра книга й новітні компакт-диски, читання в родинному колі й Інтернет-серфінг, уміння читати і навички орієнтування в модерних інформаційно-пошукових системах — все це повинно «мирно співіснувати» у житті сучасної дитини, а отже — і в практиці діяльності дитячої бібліотеки.