Зараз в Україні відбуваються величезні зміни — формується нове суспільство, і це, безумовно передбачає розв'язання цілого комплексу завдань, у тому числі і на регіональному рівні. По-новому сьогодні будується і регіональна бібліотечна політика. Турбуючись про долю держави і про дитину в державі, бібліотечна спільнота дитячих бібліотек Сумщини приділяє велику увагу розвитку бібліотечно-інформаційних ресурсів, підвищує технологічний рівень своєї діяльності до сучасних стандартів, вбачаючи у цьому свою професійну і громадську місію. Адже, саме дитяча бібліотека як суспільний інститут взяла на себе функції введення дитини до світового інформаційного простору і забезпечення її оперативною, повною та якісною інформацією. Дитячі бібліотеки сьогодні — це невід'ємна складова загальнодержавного механізму накопичення, систематизації і розповсюдження інформації. Дитячі бібліотеки — це важлива складова інформаційного середовища. Вони є не тільки джерелами інформаційних ресурсів, але й центрами інформаційного обслуговування.
Впровадження новітніх комп’ютерних технологій значно розширює можливості обробки, зберігання і пошуку інформації, позитивно впливає на якість та оперативність обслуговування користувачів, змінює характер і зміст роботи дитячого бібліотекаря, збагачує видовий склад бібліотечного фонду. За допомогою віртуального інформаційного простору зменшується дистанція між бібліотекою, сукупністю державних та світових інформаційних ресурсів і окремим користувачем. Основними складовими інформаційно-бібліотечних ресурсів дитячих бібліотек Сумщини є бібліотечний фонд, який налічує 1 млн. 301 тис. примірників документів, електронний каталог, що містить бібліографічні описи документів бібліотечного фонду, окремих статей, рекомендованої літератури; інформацію про користувачів.
Завданням дитячих бібліотек області є найбільш повне розкриття змісту наявних ресурсів шляхом створення бібліографічних баз даних, каталогів та картотек, котрі значно скорочують користувачам шлях до інформації. Працюючи у цьому напрямку, в 1999 році СОДБ ім. М. Островського включилася у процес комп'ютеризації, маючи 1 АРМ. Наразі в обласній дитячій книгозбірні створено локальну мережу, яка об'єднує 7 АРМ, що забезпечують низку бібліотечних технологічних процесів: облік користувачів, комплектування бібліотечних фондів, ведення ДБА («Бібліографія» — «Краєзнавство»). Створюються різноманітні бази даних, які повніше розкривають фонди бібліотеки, а з 2003 року розпочалася робота над створенням власних електронних ресурсів. Електронна картотека статей (ЕКС) краєзнавчого змісту охоплює історію, економіку, культуру, політичне життя Сумської області. На сьогоднішній день створено бібліографічну базу даних краєзнавчого характеру із 3000 записів. Продовжується робота (з вересня 2004 р.) над створенням бази даних нових надходжень літератури: комплектування і обробки. База даних користувачів створена вже декілька років і налічує приблизно 3 тис. записів. База даних рефератів складає близько 600 повнотекстових записів, які систематизовані за 35 предметними рубриками (політика, історія, економіка, екологія, інформатика, мистецтво, література та ін.). База даних методичних матеріалів, виданих СОДБ за період з 2000 по 2005 рік, налічує 36 повнотекстових записів, які систематизовані за 8 предметними рубриками. База даних інформаційно-бібліографічних матеріалів (рекомендаційних і інформаційних списків та ін.) налічує 74 записи за 2001–2005 роки, які систематизовані за 6 предметними рубриками.
Бази даних, які створені в бібліотеках області, містять і записи про нові надходження, статті з періодичних видань, краєзнавчу літературу, реєстрацію періодичних видань. Так, база даних нових надходжень у Сумській МЦБС ім. Т. Шевченка становить 16560 записів, база даних «Краєзнавство» — 3338 записів, «Реєстраційно-аналітичний каталог періодичних видань» — 300 записів, «Каталог читачів» — 13078 записів.
Роль дитячих бібліотек у забезпеченні доступу до інформаційних ресурсів важко перецінити. Якщо раніше процес поновлення фондів розглядався як придбання бібліотекою інформації, то сьогодні, з появою електронних видань в Інтернеті, це скоріш одержання права на доступ до інформації. Нові можливості бібліотек внесли корективи й у формування фондів, і в організацію обслуговування користувачів. У наш час в електронній формі можна зберігати інформацію найбільш надійно і компактно, поширювати її набагато оперативніше. Крім цього, це надає такі можливості роботи з нею, про які раніше не могло бути й мови. Відомо, що ресурси Інтернет величезні. Тому ДБ докладають багато зусиль, щоб вписатися в це нове середовище і бути здатними задовольняти зростаючі потреби сучасного користувача. Консультування користувачів і аналіз масивів джерел Інтернету — основні функції бібліотек, здійснюючи які, вони утверджують свою роль інформаційного посередника в інформаційних ресурсах.
Так, читачі–діти Сумської міської ЦБС ім. Т. Шевченка мають доступ до Всесвітньої Мережі Інтернет з 2001 року, коли був отриманий перший грант. На сьогоднішній день Сумська міська ЦБС має 2 Інтернет-центри: в центральній бібліотеці і бібліотеці–філії № 17, яка обслуговує інвалідів. Інтернет-центр у МЦБС налічує 5 АРМ, бібліотеці–філії № 17 — 2 АРМ. Кількість користувачів Інтернет-центрів щорічно збільшується. На 01.07.2005 р. їх кількість у ЦБ Сумської міської ЦБС ім. Т.Г. Шевченка становить 1050 чол., відвідувань — 4350, з них більше 50% — користувачі–діти (в 2004 році — 3015 чол., кількість відвідувань — 8452).
На обслуговуванні людей з обмеженими фізичними можливостями спеціалізується Бібліотека–філія № 17 Сумської МЦБС ім. Т.Г. Шевченка. На сьогоднішній день кількість користувачів–інвалідів Інтернет-центру становить 500 чол., з них 50 — діти–інваліди, які є постійними користувачами Інтернет-центру. Нещодавно бібліотека–філія № 17 отримала як спонсорську допомогу від посольства США програму для сліпих, яку освоює за допомогою спеціалістів із США. Завершується робота з організації Інтернет-центру в бібліотеці–філії № 14.
За фінансової підтримки Посольства США в Україні 30 липня 2004 року відкрито Інтернет-центр на 5 робочих станцій в Охтирській РЦБС. 1 АРМ виділено для користувачів з фізичними вадами. 40% користувачів Інтернету — школярі. Інтернет-центром користуються не тільки міські жителі (93%), а й жителі сільської місцевості (70%). Користувачі з фізичними вадами складають 3%. За І півріччя 2005 року користувачами Інтернету стали 728 чол., з них 213 чол. — діти, серед яких 10 — дітей–інвалідів. Для користувачів–дітей проведено 8 екскурсій і 6 навчань. Для інвалідів–користувачів Інтернету постійно проводяться заняття про правила користування Інтернетом, методику пошуку інформації, семінари, де розглядаються такі питання, як: «Спеціальні сайти для інвалідів. Загальна характеристика. Методичні рекомендації щодо їх використання», «Кращі популярні сайти з питань здоров’я та медицини. Практичний пошук інформації», «Інтернет на допомогу самотнім, віртуальні знайомства», «Найцікавіші сайти на допомогу дозвіллю» та ін.
Основними користувачами Інтернет-центрів, що діють у бібліотеках Сумської області, є діти. Намагаючись допомогти їм, бібліотеки видають списки «Найпопулярніших сайтів для дітей», «Кращі сайти в Інтернеті», «Вибрані Інтернет-ресурси», «Найпопулярніші українські сайти», «Інтернет-ресурси Сумської області та м. Суми», «На допомогу абітурієнту». Охтирська ЦРБ видала для користувачів–дітей інформаційні списки «Тютюн і здоров’я», «Зречемося сигарети», «До нового навчального року» та ін., де подані не тільки списки документів, а й списки сайтів. Цікаві, змістовні, фактографічні й повнотекстові матеріали розміщені на сайті Сумської МЦБС ім. Т. Шевченка до 350-річчя заснування м. Суми. При підготовці до першого у цьому навчальному році уроку, який пройшов у сумських школах під назвою «Ми — сумчани», цей сайт користувався найбільшим попитом.
Послуги інформаційного характеру є і завжди будуть актуальними для бібліотеки, і незалежно від рівня технічного оснащення бібліотека залишається посередником між користувачем та інформацією. За нових соціокультурних умов урізноманітнилися функції дитячих бібліотек як інформаційних інституцій. Система інформаційних ресурсів СОДБ знаходиться в постійному розвитку. Протиріччя між інформаційними потребами користувачів та станом їх задоволення, зростання кількісної інформації та впровадження новітніх інформаційних технологій підказують нові напрямки роботи.
В сучасних умовах одним з актуальних завдань бібліотеки є інформаційна підтримка освітян. Працівники СОДБ ім. М. Островського і ДБ області наголошують на тому, що інформаційний супровід сучасних процесів оновлення освіти доцільно відокремити як один з основних напрямків діяльності нашої бібліотеки. Ще у 2000 році було вирішено, що кращим шляхом розв'язання цієї проблеми стане створення «Освітянської вітальні», яка буде забезпечувати комплексне використання фондів бібліотеки — близько 120 назв освітянської періодики (щорічно), довідкові та інформаційні видання з метою інформаційного забезпечення освітян і керівників дитячого читання. Починаючи з 2004 року, у зв’язку з реорганізацією «Освітянської вітальні» і створенням відділу інформації та маркетингу, при відділі було відкрито службу «Освіта», яка задовольняє потреби освітян, використовуючи поряд з традиційними складовими бібліотечних ресурсів й інформаційні ресурси, що надають автоматизовані пошукові БД. Застосування інформаційних ресурсів бібліотеки дозволяє виконувати різноманітні запити користувачів освітян і керівників дитячого читання за такими напрямками: надання довідкових (здебільшого фактографічних) послуг, складання довідково-аналітичних видань, бібліографічних списків, тематичних рекомендаційних бібліографічних списків з актуальних педагогічно-психологічних проблем. Готуються вони як для працівників шкіл так, і для працівників позашкільних закладів.
Реорганізація освіти в Україні спонукала нас, бібліотечних працівників, оперативно вивчати зміни в шкільній програмі і тісно співпрацювати з освітянами. Намагаючись будь-яким чином вирішити проблему дефіциту програмної літератури, бібліотека постійно готує рекомендаційні списки, де визначені кола видань, які, на думку бібліотекаря, повинні бути прочитані дитиною в тому чи іншому віці. Це, зокрема: «Сам собі репетитор» (індивідуальні списки літератури для шкіл нового типу: гімназій, ліцеїв, шкіл мистецтв), «Ваші помічники в навчанні — довідкові видання» (рекомендаційні списки довідкових видань, що надійшли до бібліотеки), «До нового навчального року», «Школярам про здоров’я», «Художні твори для дітей за сторінками періодичних видань» (2 випуски), «Якщо читати, то найкраще» (2 випуски). Систематично видаються інформаційні списки літератури «Сторінками освітянської преси», «До нового навчального року» та ін.
Для вчителів і керівників дитячого читання постійно готуються інформаційні дайджести про нові надходження: «Нові надходження для освітян», «Освітянам дошкільних закладів», «Лабораторія творчої думки», «Нові педагогічні технології», «Інформаційний список нових надходжень на допомогу центру дошкільної освіти у роботі з обдарованою молоддю», «Я навчаю і виховую» (дошкільники). Бібліотеки, які мають Інтернет-центри, надають консультації на допомогу шкільній програмі: «Інтернет на допомогу вивченню навчальних предметів у школі», «Адреси пошуку рефератів і курсових робіт», «Навчальні посібники для дітей», «Правовий портал для дітей» та ін. Вихователям дошкільних закладів і викладачам ЗОШ надаються інформації, списки сайтів на теми: «Англійський для дітей: статті, погляди, поради», «Ранній розвиток дітей», «Розважальні ігри для дітей», «Вірші та пісні для дітей» та ін. Отже, створення електронних баз даних з бібліографічною повнотекстовою інформацією на сьогоднішній день є найбільш реальним шляхом найповнішого забезпечення освітян необхідною галузевою інформацією.
Безумовно, кардинальне покращення бібліотечного сервісу значною мірою залежить від запровадження нових комп'ютерних технологій. Але практикою доведено, що традиційні друковані форми не втрачають своєї актуальності, і через це ми прагнемо використовувати у практиці роботи весь наявний спектр документів. Останнім часом були складені і видані посібники, які допомагають освітянам і юним користувачам при вивченні історії, літератури, мистецтва рідного краю:

• «Сумщина — східні ворота України» (рекомендаційний список літератури).
• «Письменники Сумщини у Великій Вітчизняній» (бібліографічний посібник).
• «По рідному місту, по рідному краю» (краєзнавча подорож).
• «Вулиці нашого міста» (ii випуски).
• «Літературними стежками Сумщини» (краєзнавча круїз–вікторина).
• «Мистецькими стежками Сумщини» (краєзнавча круїз–вікторина).
• «Імена на літературній карті Сумщини» (бібліографічний покажчик).

Крім цього, видаються попереджувальні довідки до ювілейних дат наших земляків і подій:

• «Людина революційного духу, революційного гарту» (до ювілею Пилипа Капельгородського).
• «Її душа до нас вітає ...» (до 100-річчя від дня народження О.П. Сулими-Блохін).
• «Далекий тридцять третій рік ...» (голодомор на Сумщині).
• «Полум'яний комісар і партизанський Данко» (до ювілеїв Радика Руднєва і С.В. Руднєва).
• «Конотопська битва: погляд через століття» (до 345-річчя Конотопської битви).
• «Пером і пензлем» (до 130-річчя від дня народження Н. Онацького).

Бібліографічна база даних краєзнавчого характеру ЕКС дозволяє здійснювати пошук оперативно, дає доступ до нової інформації.
Запровадження нових інформаційних технологій сприяло підвищенню рівня видавничої діяльності. Використання новітньої техніки (7 комп’ютерів, ксерокс, кольоровий принтер, сканер) дозволяє оперативно та якісно видавати бібліографічні посібники, методично-бібліографічні матеріали, пам'ятки до ювілейних дат письменників, попереджувальні довідки тощо. На жаль, використання інформаційного потенціалу, закладеного у фондах дитячих бібліотек області, гальмується їхньою комп'ютерною базою. Отже, нагальною проблемою є розвиток інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури дитячих бібліотек, перетворення їх у центри інформаційних електронних ресурсів та модернізація установ на новій, сучасній технічній базі. Прикро, що лише СОДБ ім. М. Островського, Сумська міська ЦБС ім. Т. Шевченка та декілька ЦДБ (Білопільська, Охтирська, Шосткинська, С-Будська, Недригайлівська, Кролевецька, Глухівська)на базі ЦРБ можуть, використовуючи нові інформаційні технології, надавати своїм юним користувачам такі послуги, як: комп'ютерне оформлення рефератів, копіювання документів.
У даний час комп’ютерні бази (комп’ютер, принтер, сканер) є в 12 ЦРБ області, копіювальна техніка — в 11 ЦРБ. Це дає можливість використовувати комп'ютерну техніку в інформаційно-бібліографічній роботі дитячої бібліотеки, її рекламній діяльності. Бібліотеки починають створювати електронні бази даних, якими можуть користуватися і читачі–діти, і освітяни. Це бази даних нових надходжень Сумської МЦБС, Охтирської, Глухівської РЦБС, картотеки сценаріїв Л-Долинської, Ямпільської ЦБС, картотеки методично-бібліографічних матеріалів С-Будської ЦДБ)та ін.
Суттєво активізувалась довідкова робота, значно зросло виконання складних бібліографічних довідок. Сьогодні від користувачів надходять усе більш складні запити, задовольнити які неможливо тільки за допомогою традиційних пошукових систем — друкованих каталогів і картотек бібліотеки. Всього щороку виконується близько 720 довідок, у т.ч. за допомогою електронних ресурсів — 73. Для користувачів, як і раніше, проводяться Дні інформації, Дні фахівця. Комп’ютерна техніка дозволяє нам значно розширити коло джерел виконання бібліографічних довідок, кількість яких з кожним роком збільшується. Так, у 2004 році з 712 довідок — 184 надані освітянам; у І половині 2005 року з 375 довідок — 164 — освітянам і керівникам дитячого читання. Бібліотеки Сумської МЦБС ім. Т. Шевченка, Охтирської, Ямпільської ЦБС за допомогою Інтернетунамагаються задовольнити зростаючі запити користувачів — як за шкільною програмою, так і за інтересами. Зрозуміло, що оснащення комп'ютерною технікою дитячих бібліотек області, підключення їх до регіональної інформаційної мережі дало б можливість деякою мірою зняти гостру проблему комплектування фондів, вивести інформаційний потенціал книгозбірень Сумщини на якісно новий рівень та значно підвищити їх соціальний статус.
Сьогодні хіба що ледачий не хотів би мати власну сторінку, а краще сервер у мережі Інтернет. Тому в умовах сучасної комп’ютеризації бібліотек та одержання доступу до глобальної міжнародної мережі важливим питанням для нас стало повноцінне та професійно грамотне представлення бібліотеки в Інтернеті зі своїми електронними продуктами та послугами. Хотілося б, щоб веб-сайт нашої бібліотеки носив би не тільки презентаційний характер («про нас», «інформація про бібліотеку», «історична довідка», «інформація про дитячі бібліотеки області» тощо), а й професійний, де на першому місці була розміщена корисна бібліотечна інформація — он-лайн каталог, зведені каталоги, повнотекстові матеріали тощо. Мабуть, тільки тоді, коли, створюючи свій сайт в Інтернеті, нам вдасться поєднати фактографічну, повнотекстову інформації з бібліографічною інформацією ЕК та інших баз даних, до яких є доступ, зробивши його зручним, цікавим і корисним для користувачів, можна говорити про «бібліотечно-інформаційний сервер». Прикро єдине, що для створення будь-якого серверу потрібна участь трьох професіоналів: веб-майстра, дизайнера і «постачальника» інформації (бібліотечного працівника). А для забезпечення кваліфікованого постачання, розміщення, актуалізації, редагування, пошуку інформації на бібліотечних веб-серверах, виконання інших інформаційних процесів і операцій в Інтернеті необхідна організація на державному рівні системи підвищення кваліфікації та перекваліфікації бібліотечних кадрів, включення у штатні розписи інженерів–програмістів з відповідними посадовими окладами. Але ця проблема на сьогодні в нас не вирішена.
Здобутки колег, обмін досвідом протягом 2004–2005 рр. дозволили об'єктивно підійти до побудови корпоративної мережі в рамках м. Суми. Накопичений інформаційно-бібліотечний потенціал міських бібліотек (ЦБС ім. Т. Шевченка, ОУНБ ім. Н. Крупської)дає змогу здійснювати корпоративну каталогізацію. Це питання знаходиться на стадії всебічного вивчення з метою визначення місця і функцій кожного учасника.
Ми розуміємо, що запровадження електронних інформаційних ресурсів має і певні недоліки, притаманні саме природі цих ресурсів: працюючи з ПК, дитина менше аналізує, логіка автоматичного пошуку дещо пригнічує індивідуальність мислення. Тому, вдосконалюючи систему бібліотечного сервісу, ми повинні намагатися компенсувати ці ускладнення у взаємодії з кожним користувачем, поєднувати використання дитиною традиційних та електронних носіїв інформації.
Таким чином, створення електронних документів, надання інформації в електронному вигляді дитячими бібліотеками — це не данина моді, а реальність. Тому саме дитячі бібліотеки, як важливі складові інформаційного середовища, не можуть залишатися сьогодні осторонь потоку електронної інформації, вони повинні бути центрами інформаційного середовища і допомагати користувачам здійснювати її пошук.