Цьогорічна програма літнього читання називалась «Щоб не потонути в морі інформації». Адже бібліотеки покликані не тільки акумулювати і розповсюджувати інформацію, але й розвивати інформаційну культуру особистості. За допомогою Детективного бібліотечного агентства (ДБА) — експозиції, яка сприяла ефективному засвоєнню знань, читачі пройшли три етапи: «Рятувальне коло», «Будуємо човен», «В команді Наутілуса». Форми занять були різноманітними: інтелектуальні ігри, інформини, турніри, бібліографічні тренінги. Завершилася програма підсумковим турніром «Ключі від форту Бібліографія».

Активне читання влітку неможливе без високої книгозабезпеченості абонементів, що підтвердили і численні опитування користувачів. Невипадково, головним завданням бібліотеки стала активізація роботи абонементів, а це і забезпечення необхідною кількістю цікавої літератури (звичайно, з урахуванням матеріальних можливостей бібліотеки та наших спонсорів), і підсилення професійними кадрами, які знають дитячу психологію, вміють гарно спілкуватися, є справжніми книголюбами, і неодмінно, створення комфортних умов для користувачів. Своєрідним читацьким контролем стала «Книга читацької думки», яка дозволила аналізувати наші помилки і відзначати досягнення. Саме йдучи назустріч побажанням читачів вікової групи 10–11 років, ми створили для них окремий читальний зал. Тепер це місце спільного творчого пошуку, активного спілкування, пізнання таємниць Всесвіту, виховання любові до книги.

За даними практикуючих психологів, майже 100% труднощів, що виникають у житті, є результатом взаємовідносин між людьми. Неспроможність налагоджувати добрі взаємини з оточуючими за останні 30 років різко зросла.

Сформувати культуру спілкування і комунікативні здібності, навчити мистецтву діалогу з будь-яким співрозмовником, зняти стрес, отриманий у школі, сім’ї чи на вулиці, стало метою літературно-психологічного марафону «Світ у тобі і в світі ти». Для проведення таких зустрічей ми створили Кімнату Любителів Активного Спілкування (КЛАС). Будь-який читач бібліотеки може взяти участь у таких зустрічах: висловити свою думку, запропонувати тему для обговорення. До речі, наступну тему «Неформали: стан душі чи виклик суспільству?» запропонував читач. Щомісячні зустрічі в КЛАСі проводяться за участю психолога. Обов’язковий елемент — посилання на приклади з художньої літератури та її популяризація. Цікаво пройшли обговорення на теми: «Познайомся із собою», «Блаженні ті, що вірять?», «Добре мати талант …» та інші. А під час розмови «Сьогодні минає — подумай про завтра» гостру дискусію спровокували запитання: «Чи потрібно, йдучи до мети, розмежовувати почуття, бажання, речі, людей і обставини?» та «Чи варто, йдучи вперед, іноді озиратись на свої вчинки, дії, наміри?».

Нам іноді здається, що варто лише провести вдалий масовий захід чи організувати цікаву книжкову виставку, і все — справу зроблено, але щоденне спілкування з читачами підтверджує, що це не зовсім так. У кожного з них своє бачення функцій та завдань бібліотеки, яке не завжди збігається з нашим, і вони самі хочуть творити свою бібліотеку. Прикладів можна навести безліч. Так, ознайомившись із серією дитячих енциклопедій «Що? Як? Чому?», дві шестикласниці склали вікторину для ровесників; активний читач Сашко Кондратьєв придумав технічний кросворд, а його вікторина з історії Стародавнього світу чекає своєї черги на проведення серед однолітків. Призер творчих конкурсів газети для школярів «Клякса» Юлія Тунік-Чорна запропонувала видавати бібліотечну газету і сама написала дві статті. День читацького самоврядування — теж її ідея. П’ятикласник Ростислав Яциків видав книжку віршів «Дивосвіт», приніс її до бібліотеки, і ми організували презентацію.

А випускні вечори для дев’ятикласників! Це суто бібліотечне свято, на якому ми вшановуємо кращих читачів, а вони — бібліотеку. Перед випускним бібліотекарі просять їх заповнити анкету «В житті доріг — в усі кінці». Це не просто опитування — це своєрідне прощання з друзями. І запитання звучать нетипові: «Чи пам’ятаєш ти перше відвідування нашої бібліотеки?», «В яку пору року це сталось?», «Спробуй описати свої перші відчуття, що сподобалось, а що — ні?», «Який епізод, пов’язаний з бібліотекою, запам’ятався тобі найбільше?». На останнє запитання одна з читачок відповіла так: «Це не епізод, а Хобі-центр». Теплі слова про бібліотеку та бібліотекарів — найвища нагорода за нашу працю. Адже не завжди напишуть такі слова: «У кожній з вас є особливості, які мені страшенно подобаються».

Ми теж дуже любимо своїх читачів і намагаємося в кожному з них знайти свою родзинку та обов’язково це відзначити. Адже ми розуміємо, що дорога до успіху нелегка, що бувають злети та падіння, і, що кожний, навіть маленький успіх, не тільки стимулює дитину до самовдосконалення, але й стає прикладом для інших — «Він може, і я так зможу». Конкурси «Це ми можемо», презентації улюблених книг, вручення «Золотих читацьких квитків», книжкові виставки–бенефіси читачів — ось лише незначний перелік заходів, що сприяють утвердженню дитини як самодостатньої особистості. Шукаємо ми постійно і додаткові способи заохочення. Наприклад, наприкінці 2004 року на інформаційному стенді наші відвідувачі побачили таку інформацію: «Рік 2004. Читачі, якими ми пишаємося». Тут були: призер Всеукраїнської олімпіади з географії, кращий читач Книжкового форуму 2004, учасники творчого конкурсу «Читай наше, шануй рідне», активні учасники презентації книги «Таємниці міста Лева» та акції «Миколай про тебе не забуде», найбільш читаючі класи та ін.

Хоч ми і не ЮНЕСКО, але і у нас існує свій Почесний список — список меценатів нашої бібліотеки. У 2004 році, святкуючи 5-річний ювілей акції «Наші меценати», ми звернулися до читачів зі словами: «Наша бібліотека, як і кожна країна, має свою історію. В ній багато добрих читацьких справ, і одна з них — акція «Наші меценати», яка триває вже 5 років, тож запрошуємо і вас взяти в ній участь». За ці роки бібліотеці подаровано понад 7 тисяч книг, а це вагомий внесок у скарбницю знань. Ми вважаємо, що такі акції виховують у дітей певні морально-етичні принципи. Адже не секрет, що сучасні багаті люди в Україні не поспішають вкладати кошти у розвиток закладів культури, зокрема бібліотек. У глибині душі ми сподіваємося, що наші майбутні меценати — це наші сьогоднішні читачі.

Кожна наша відверта розмова, дискусія, інди відуальне спілкування з дитиною спрямовані на виховання доброти, милосердя, щирості та толе рантності. І на нашій найближчій зустрічі «А комусь потрібне багатство» вкотре згадаємо митро полита Андрея Шептицького, великого мецената культури та освіти й багатьох інших українських доброчинців.

Все це лише невелика частина нашої багато гранної праці. Чи досягнемо ми успіху, виконую чи поставлене перед собою завдання? Думаю, що так, бо маємо найкращих читачів і усвідомлення того, що майбутнє нашої держави залежатиме саме від них.