Користуючись чіткою діловою мовою, ми визначимо обласну дитячу бібліотеку, перш за все, як науково-методичний центр для бібліотек певного регіону, що обслуговують дітей. Але з іншого боку обласна бібліотека для дітей — унікальний заклад, зусилля якого певною мірою спрямовані на формування культурної політики в області, на загострення і вирішення проблем читання, на сприяння вільному доступу до інформації кожного охочого в усіх без винятку населених пунктах, на організацію змістовного дозвілля дитини. Унікальність обласної бібліотеки полягає також у поєднанні в її діяльності функцій координатора та об’єднувача намагань і прагнень колег з регіону і безпосередньому обслуговуванні користувачів району, міста, області, наданні їм бібліотечних послуг. Бібліотека — це не застиглий предмет, а живий організм, який чутливо реагує на будь-які зміни як в громадянському суспільстві взагалі, так і в бібліотечному середовищі зокрема. Обласна бібліотека, як дзеркало відбиває негативні і позитивні явища, досягнення і недоробки, проблеми і питання стану обслуговування дітей у регіоні.

За довгі роки свого існування Донецька обласна бібліотека для дітей ім. С.М. Кірова пройшла значний шлях. Заснована в грудні 1932 р. спочатку як міська, бібліотека розпочинала своє спілкування з читачами, маючи у фонді 8 тис. прим. документів. У той час потрібно було сформувати фонд літератури для дітей, опанувати форми та методи роботи з читачами, прилучити до книги, до читання молоде покоління держави. Завдання, що стояло перед колективом, було велике і важке, але, разом з тим, цікаве. Бібліотекарі, мабуть, відчували себе у ролі першовідкривачів. Вони були люди ініціативні, відповідальні, творчі. Свідоцтвом тому є факт, що вже через два роки, у 1934 р., бібліотеку було реорганізовано в обласну, а фонд її налічував майже 50 тис. прим.

Під час Великої Вітчизняної війни було знищено довоєнний архів і серйозно постраждав бібліотечний фонд. Після визволення Донбасу у вересні 1943 р. разом з містом відроджувалася і бібліотека. І хоча працівники бібліотеки переховували її фонд в роки війни, перші повоєнні читачі розшукували книги в завалених підвалах, а жителі міста приносили свої збережені книжки, все ж таки фонд бібліотеки налічував тоді тільки 9800 прим. документів. Розпочинати все потрібно було майже з нуля.

З вдячністю згадуємо бібліотекарів 40–50-х рр. — вони зробили неможливе. Завдяки їхній титанічній праці (і, звісно, при небайдужості громадськості та допомозі відповідних органів) уже через чотири роки бібліотечний фонд зріс більше, ніж у два рази, і у 1947 році налічував 21000 прим. документів, а в 1953 — 61000 прим. документів. Уся література надавалася в користування читачам бібліотеки, кількість яких зросла від 5500 у 1946 до 8230 у 1957 році. З метою наближення книжкових фондів до читача, розширення читацького кругозору на абонементі було запроваджено відкритий доступ. Змінювалася структура бібліотеки. Якщо в перші місяці після відновлення своєї діяльності вона мала абонемент, читальний зал та відділ комплектування і обробки літератури, то в середині 50–х рр. тут було вже п’ять відділів. Зростав і штат працівників бібліотеки. У 1946 р. було 18 працівників, а в 1955 — 28. Обласна бібліотека, незважаючи на важкі часи, знаходила можливість надавати допомогу бібліотекам області для дітей. До кінця п’ятидесятих років на Донеччині вже працювали відроджені та створені більше 60 дитячих бібліотек. У 1959 р. бібліотека вперше у практиці роботи дитячих бібліотек країни запровадила обслуговування дітей за віком, поєднавши роботу з певною віковою групою читачів в єдине ціле на основі раніше розрізнених абонементів і читального залу. Згодом це питання обговорювалося під час Республіканського семінару директорів обласних бібліотек для дітей, що проводився на базі нашої бібліотеки. Бібліотека, як і всі заклади культури, відчувала певні труднощі і тиск, цензуру, намагання представити їх тільки як ідеологічних помічників партії. Та попри все бібліотека продовжувала жити і працювати, зростали кількість її читачів і, відповідно, відвідувань, динамічно змінювався фонд, організовувалися нові відділи. Бібліотека продовжувала робити свою головну справу — відкривати юними громадянам неосяжний книжковий світ.

1980–1990-ті рр. стали для бібліотеки періодом наполегливої роботи по оптимізації її організаційної структури, утвердженню статусу інформаційного і культурно-мистецького центру для дітей. Колектив бібліотеки робив усе можливе для кращого задоволення різноманітних читацьких запитів, виховання юних читачів інтелектуально і духовно багатими. Яскравим підтвердженням того, що фонди бібліотеки користувалися значним попитом серед дітей та організаторів дитячого читання, є наведені кількісні показники: у 1980 р. 13129 користувачів завітали до бібліотеки 109424 рази і отримали у тимчасове користування 298751 прим. документів різного формату і різної тематики. У 1990 р. ці показники становили відповідно: 16078, 129852 і 348772. Продовжувалася постійна робота з підвищення рівня бібліотечного обслуговування дітей у регіоні. З цією метою аналізувалася діяльність дитячих бібліотек окремих ЦБС, яких, до речі, на кінець 80-х–початок 90-х рр. налічувалося в області понад 130; готувалися і видавалися методичні та бібліографічні матеріали з різних напрямів виховання дітей та популяризації літератури; проводилися семінари, школи передового досвіду, практикуми та інші заходи для керівників і працівників дитячих бібліотек.

Цей невеликий історичний огляд наведено з однією метою — представити зростання бібліотеки від дня її заснування до сьогодення, показати, як змінювалася з роками її діяльність. Так само зростали і змінювалися бібліотеки області, що обслуговують дітей. Сьогодні Донецька обласна бібліотека для дітей ім. С.М. Кірова, маючи поважний з людського погляду вік — 74 роки, залишається юною, адже працюємо ми з такими різними дітьми — непосидючими і спокійними, відмінниками і трієчниками, майстерними і трохи ледачими, ладними читати все на світі і тими, для кого книга не завжди є головною; чорнявими і рудими, хлопчиками і дівчатками. Діти додають нам сили, енергії і бажання працювати. Вони чудово все розуміють і довіряють нам. І ми не маємо права не виправдати цю довіру. Саме тому ми обрали гаслом своєї роботи наступні слова: «Поглянути на бібліотеку очима читача». Щоб зрозуміти, якими нас бачать наші читачі, що вони думають про бібліотеку, ми проводимо безліч індивідуальних бесід, а різноманітні масові заходи намагаємося будувати таким чином, щоб викликати у дітей потребу в спілкуванні, використовуємо соціологічні міні-форми, застосовуємо гурткові та клубні форми роботи. У бібліотеці діють гуртки «Друзі книги», «Чомусик», «Юний краєзнавець», сімейні клуби «Шанувальники прекрасного», любителів вишивки «Ліхтарик» та інші. Також з цією метою оформлено стенди «Вислухаємо. Порадимо. Допоможемо» і «Книгу звернень читачів». Кожен охочий відвідувач має можливість і письмово, і усно висловлювати свої пропозиції та зауваження на адресу бібліотеки в цілому, або окремих її працівників зокрема. Ці побажання ми після обговорення спрямовуємо на покращення роботи бібліотеки. Багато з цих думок стосуються змісту і наповненості бібліотечного фонду і обов’язково враховуються при веденні картотеки доукомплектування, при безпосередньому відборі літератури у книжкових магазинах та на книготорговельних базах. Сьогодні ми маємо якісно і кількісно сформований фонд, який відповідає інтересам користувачів бібліотеки. На 01.07.06 року фонд бібліотеки становив 253669 прим. документів, у т.ч.: 203246 прим. книг, 41242 — брошур і журналів та 9181 прим. аудіовідеоматеріалів (для порівняння, на цей же період у 2005 році: 248447, 199859, 39500, 9088). Сформувати такий фонд стало можливим завдяки співпраці з Центром інформатики Міністерства культури і туризму України, товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство “Ідея”», товариством з обмеженою відповідальністю «Епіграф», товариством з обмеженою відповідальністю «Видавничо-книготорговельна фірма “Альфа”» та іншими книговидавничими і книготорговельними організаціями. Ми вдячні також нашим читачам. Вони не залишаються байдужими до книги, до бібліотечних проблем і діляться з нами своїм книжковим скарбом. Наприклад, тільки у першому півріччі 2006 р. ми отримали в дар від читачів 928 прим. книг і журналів. Частина з цих документів надійшла у фонд обласної бібліотеки, частина — через обмінний фонд передавалася бібліотекам області, що обслуговують дітей. Адже бібліотека як головна книгозбірня серед дитячих бібліотек Донеччини, повинна сприяти і постійно допомагати дитячим та освітнім бібліотекам області у поповненні фондів.

Ми розуміємо, що бібліотека не має права приховувати документи від читачів за сімома замками. Адже книги, інші документи і бібліотеки для того й створюються, щоб кожен читач мав змогу долучитися до чудового і таємничого, чистого і прекрасного, сповненого гумору і суму, наукового і популярного світу друкованих та електронних видань. Як найповніше та найефективніше розкрити наш фонд? Як познайомити з якомога більшою кількістю видань, що зберігаються у фонді бібліотеки? Як дати дітям можливість зрозуміти, що художня література — це не тільки «Гаррі Поттер»? Ці питання ми щодня вирішуємо, готуючи та проводячи для читачів різного віку різноманітні заходи та організовуючи різнопланові наочні форми. У практиці роботи нашої бібліотеки використовуються виставки–кросворди, виставки–вікторини, виставки–ігри та інші форми, а також традиційні книжкові виставки, тематичні полиці, перегляди літератури. Інколи доводиться чути думку, що організовуючи таку велику кількість наочних форм (у середньому, близько 140 на рік), ми тим самим нав’язуємо читачам своє бачення, свої уподобання, не даємо можливості вибирати літературу у відкритому доступі, а зосереджуємо їхню увагу тільки на виставках. Навпаки, саме завдяки поєднанню відкритого доступу з виставками, тематичними полицями тощо у читача формується уява про багатство фонду, який весь — до його послуг, і з’являється можливість вибрати і серед представлених на наочних формах, і у відкритому доступі видання, які будуть йому до вподоби. Лунають також думки про не зовсім добросовісних читачів, для яких відкритий доступ — це спокуса взяти книгу без запису, і в зв’язку з цим про необхідність повернення бібліотек до закритої форми доступу до фонду. Але ми не можемо через деяких горе-читачів лишати інших, чудових і добрих друзів книги радості знаходження мудрого і цікавого співбесідника на певний час. Ми не приховуємо той факт, що боржники і недобросовісні читачі є і серед наших користувачів. Та значно більше у нас тих, хто любить книгу і читання, для кого час, проведений з книгою, це справжнє свято, тих, кому ми вдячні за вірність бібліотеці, за допомогу в роботі із забудькуватими читачами.

Щороку бібліотеку відвідують понад 16 тисяч читачів. Дехто з них завітав до бібліотеки перший раз ще у дошкільному віці. Дехто, вже вийшовши за межі підліткового віку, і досі приходить до нас і, що дуже важливо, знаходить для себе потрібну інформацію. Бібліотеку відкрито для всіх. Щодня її працівники відповідають на безліч запитань наших користувачів, і таких, що вирішуються за півхвилини, і таких, що потребують значно більшого часу для знаходження відповіді. При виконанні різнопланових запитів активно використовуються і традиційний ДБА, і електронна база, яка, до речі, налічує на сьогодні майже 55000 тис. описів законодавчих актів, статей і книжкових видань, що складаються за програмою UniLib. У бібліотеці функціонує 20 автоматизованих робочих місць, що дозволило бібліотекарям раціоналізувати свою працю, користувачі ж отримали ряд додаткових послуг: дистанційний інтерактивний доступ до Інтернету, набір тексту, сканування текстів і зображень, запис інформації на CD, роздрукування тексту. Ми розуміємо, що для бібліотеки нагальною проблемою є орієнтація на інформаційний розвиток, оскільки мета і зміст нашої діяльності як соціального інституту, інформаційного центру закономірно відображають зміни, що відбуваються в суспільстві. Але ми пам’ятаємо, що і при наявності, як кажуть, «супернаворочених» комп’ютерів ніщо не замінить живого спілкування читача з книгою та бібліотекарем. Тому намагаємося залучати до участі в різноманітних заходах наших відвідувачів усіх вікових категорій, щоб у кожної дитини вже змалечку формувалася потреба в читанні, щоб розвивалися культура читання і культура спілкування. Ми готуємо для дітей і дорослих екологічні екскурсії, літературно-мистецькі композиції, вечори–портрети, години спілкування, фольклорні свята, лялькові вистави, турніри знавців, книжкові марафони та інші заходи. Не забуваємо і про невеликі за обсягом та часом підготовки, але дуже дієві та ефективні за наслідками, бесіди. Вони посідають у практиці роботи нашої бібліотеки одне з провідних місць.

Тісно співпрацюючи із сім’ями читачів, колективами дошкільних, освітніх та позашкільних закладів, ми відчуваємо відповідальність за духовний світ кожної дитини, її культурний розвиток, за дотримання прав наших юних земляків щодо інтелектуального зростання. Спираючись на Конвенцію ООН «Про права дитини», на відповідні державні законодавчі акти, ми кожного року, кожного дня спрямовуємо свою діяльність на захист прав дитини. Адже кожна людина, і маленька також, має право на вільний та різносторонній розвиток своєї особи, незалежно від віку, національності, статі, релігійних вірувань, мови, соціального статусу, особистих якостей. А бібліотека виступає гарантом конституційного права найменших громадян на необмежений доступ до культурних цінностей та інформації, ідей та знань у різноманітних форматах і на різних носіях. Вважаємо, що дитячі бібліотеки кожен рік повинні сприймати як Рік захисту прав дитини, і працювати відповідно до цього.

З 2001 по 2005 рік ми розробили і протягом п’яти років працювали за власними програмами. Ми не відмовилися від цієї практики й тепер і розробили чергові програми на наступні п’ять років — з 2006 по 2010 рік. Основні положення програм «Юний читач», що розроблена і виконується у відділі обслуговування дошкільників та учнів 1–4 класів, «Від краси до мистецтва — шлях духовного розвитку дитини» — у відділі мистецтв, «Земле моя — моя історія жива» та Комплексної цільової програми профілактичних заходів у боротьбі з поширенням наркоманії, що впроваджуються у відділі обслуговування учнів 5–9 класів, націлені на надання користувачам бібліотеки якомога повнішої та корисної інформації з питань популяризації найкращих літературних творів, з питань краєзнавчої тематики, охорони здоров’я. Заходи, що заплановано провести в рамках кожної з програм, сприятимуть розвитку у дітей потреби в читанні, їхньому духовному та естетичному зростанню, формуванню бережливого ставлення до власного здоров’я та здоров’я оточуючих, вихованню любові до свого рідного краю, Батьківщини.

Ми вважаємо, щоб досягти позитивного результату у своїй діяльності, надати читачам інформаційну і емоціональну користь, отримати задоволення від своєї праці, певні заходи потрібно проводити у комплексі, об’єднавши їх єдиною метою та спільною тематикою. Діючи таким чином, використовуючи всі можливості ми намагаємося створити середовище розвитку дитини через читання, книгу і нетрадиційні носії інформації, задовольнити її потреби в духовному та інтелектуальному розвитку, самопізнанні та саморозвитку. Кожен працівник бібліотеки, відповідально ставлячись до своєї ділянки роботи, використовує свої знання і досвід для того, щоб дитина відчувала себе в бібліотеці затишно та спокійно і хотіла приходити до нас ще й ще. Об’єднані однією метою, ми прагнемо уникнути одноманітності при її досягненні. Тому всі десять відділів бібліотеки різняться між собою і планами, і формами роботи, і тим, як ведуть себе читачі у конкретному відділі, і, навіть, меблями. У відділі обслуговування дошкільників та учнів 1–4 класів діти потрапляють у казкову, іграшкову атмосферу, адже вони дуже часто уявляють себе у такому світі. Відвідувачі відділу обслуговування учнів 5–9 класів більше налаштовані на ділове спілкування і задоволення запитів, пов’язаних із шкільною програмою, тому й обстановка тут розрахована саме на таких читачів. Дуже вдячні бібліотекарям за можливість ознайомитися з різноманітними виданнями, почитати чудові книги, не відчувати себе позбавленими нової та потрібної інформації користувачі відділу позастаціонарного обслуговування. Абоненти відділу мистецтв — люди творчі, які тонко відчувають різницю між красою і буденністю. Картотеки традиційні та в електронному вигляді, енциклопедії, довідники, бібліографічні посібники і дуже серйозні працівники відділу довідково-бібліографічного та інформаційного обслуговування дають зрозуміти всім відвідувачам, що до кожного питання треба ставитися серйозно, інакше не зможеш його вирішити або вирішиш невірно. Спілкування з відвідувачами працівників наймолодшого за часом створення відділу автоматизації інформаційно-бібліотечних процесів скоріше нагадує діалог рівних партнерів, ніж повчальну бесіду учителя й учня. Адже сучасні діти, яких ми називаємо «поколінням техно», у більшості без жодних проблем оперують комп’ютерною термінологією і вільно орієнтуються у Всесвітній Мережі. Ті із користувачів бібліотеки, хто перший раз заходить до відділу зберігання бібліотечного фонду, МБА із бланками вимог читача, спершу відчувають розгубленість — скільки книг на полицях, хіба можна їх всі прочитати, чи знайде бібліотекар серед такого розмаїття потрібний читачеві документ. Працівники відділу розуміють, що від швидкості виконання замовлення читача може залежати його думка про бібліотеку взагалі. Тому, щоб виконати всі замовлення якомога скоріше, бібліотекарі тримають фонд у зразковому порядку. Акуратність і ретельність — ось дві найголовніші вимоги, які висуваються до працівників відділу комплектування й обробки фондів. Якщо перефразувати відомий вислів, саме з цього відділу починається бібліотека. Діяльність відділу методичної роботи та бібліотечного маркетингу спрямовано на оновлення та удосконалення бібліотечної роботи з дітьми в регіоні. Працівники відділу матеріально-технічного забезпечення, хоча і не обслуговують читачів безпосередньо, але вносять свою вагому частку у створення комфортних умов для відвідувачів бібліотеки. Ось такі ми різні — і за віком, і за стажем роботи, але об’єднані двома основними поняттями: «книга» і «читач». Ось така наша бібліотека, яка є орієнтиром для бібліотек Донеччини. Ми це розуміємо і відчуваємо відповідальність за стан обслуговування дітей в області. На жаль, не можемо сказати, що все у нас в області на сто відсотків добре, є і проблеми: