Життя надзвичайно швидкоплинне. Воно тече так стрімко, що іноді й така гарна та визначна дата, як 55 років від дня народження, настає несподівано і зненацька для всіх. 13 січня 2006 року такий славний ювілей відзначила заступник директора з наукової роботи Житомирської обласної бібліотеки для дітей Зоя Станіславівна Заяць — всебічно освічена, високопрофесійна, талановита людина, бібліотечний працівник з 29-річним стажем.
І хоча доля складалася так, що впродовж цих років, за сімейними обставинами, їй доводилося частенько змінювати місце проживання і роботу, вона в кожному населеному пункті шукала і завжди знаходила те, що її вабило, було найріднішим, те, до чого кликала душа — бібліотеку. З 1972 року Зоя Станіславівна працювала бібліотекарем у Центральній науковій сільськогосподарській бібліотеці м. Києва, заочно навчаючись у Київському державному інституті культури. Далі — бібліографом, старшим бібліотекарем нашої бібліотеки. З 1979 по 1988 рік жила на о. Діксон, що знаходиться на Крайній Півночі Росії, де працювала у бібліотеці військової частини. Згодом переїхала до м. Речиці Гомельської області (Білорусія), де обіймала посаду бібліотекаря центральної міської бібліотеки. І, нарешті, повернулася до свого Житомира, де ще 2 роки працювала в обласній науковій бібліотеці, у 1990 році повернулася у рідні пенати. Наша бібліотека із задоволенням прийняла її спочатку на посаду головного бібліотекаря науково-методичного відділу, де вона виявила свої професійні здібності, здатність до аналітичного мислення, інноваційний підхід до роботи, вміння працювати з людьми, бажання вдосконалюватись. І вже у жовтні 1993 року Зою Станіславівну Заяць призначають на посаду заступника директора з наукової роботи.
Природа щедро наділила цю чудову жінку неабияким інтелектом, вона завжди знаходиться у творчому пошуку, віддає багато зусиль і натхнення організації бібліотечного обслуговування дітей у сільській місцевості, часто виїжджаючи до сільських бібліотек для організації і проведення навчання їхніх працівників. Зоя Станіславівна заслужила велику шану і повагу серед колективів усіх бібліотек області.
Нашу ювілярку знають як висококваліфікованого спеціаліста-професіонала, прозорливого й мудрого стратега бібліотечної справи, людину натхненну, розсудливу і достойну. За її ініціативи та за безпосередньої участі наша обласна бібліотека для дітей однією з перших в області виборола грант Посольства США в Україні LЕАР-iii «Інтернет для читачів публічних бібліотек», завдяки чому користувачі нашої бібліотеки мають змогу безкоштовного доступу до Інтернет-ресурсів.
При всіх своїх чеснотах Зоя Станіславівна має ще одну, і мабуть головну для жінки — вона щаслива дружина, турботлива мати і лагідна бабуся. Народження онучки Марійки стало для неї найважливішою втіхою її життя, відтепер все своє дозвілля і відпочинок, всі святкові та вихідні дні присвячені своїй улюблениці. А ще наша ювілярка дуже любить працювати на землі. Як тільки після зими починають з'являтися перші паростки, Зоя Станіславівна перебудовується на господарський лад і з великою насолодою вирощує на своїй ділянці дивні врожаї різних сортів полуниці, помідорів, огірків та всіляких сільськогосподарських культур.
Вона — справжня щира українка, берегиня свого роду, вірна дочка своєї держави, щиро вболіває за її майбутнє і намагається зробити все, що від неї залежить, щоб наша Україна була могутньою державою, а наші діти в ній відчували себе якнайкомфортніше. Від себе, як від директора бібліотеки, хочу додати, що Зоя Станіславівна для мене, перш за все, — це високий професіоналізм і порядність, надійність, мудрість і вірність, відповідальність і патріотизм. За що, шановна Зоє Станіславівно, ціную, шаную і поважаю Вас, низько вклоняюся, бажаю міцного здоров'я, сімейного затишку і щастя, щедрої світлої долі, багатої на любов і ласку, прихильної до всієї вашої родини. Хай доля дарує вам благополуччя, достаток, душевне тепло і спокій, а у професійній діяльності — нових Вам досягнень та починань!