Зміна соціальної та інформаційної функцій бібліотек у суспільстві визначила нове демократичне спрямування методичної діяльності. Обласна бібліотека для дітей як методичний центр утвердилася в ролі організатора та пропагандиста бібліотечної політики у регіоні і забезпечує стабільність роботи, введення інновацій, допомагає бібліотечним працівникам діяти більш самостійно у вирішенні проблем і прийнятті рішень, творчо підходити до організації обслуговування користувачів.

Необхідність посилення методичної функції обласної бібліотеки було зумовлено тим, що дитячі бібліотеки районної та сільської ланок, які довгий час існували на межі виживання, в стані професійної ізоляції, сьогодні потребують нової стратегії розвитку та підвищення свого іміджу. Більш активна робота методичного центру регіону в цьому напрямку розпочалася з моменту створення в місті Житомирського факультету Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв України (2000 р.). Ця новостворена структура отримала для проведення заходів в системі професійних навчань належне фінансове забезпечення, власний автотранспорт, мала добре налагоджені зв'язки з галузевим керівництвом в області та районах, а обласні методичні центри які, на жаль, були обмежені в таких ресурсах, мали досвідчених бібліотечних фахівців, які володіли теоретичними знаннями та досвідом практичної діяльності, що спонукало до координації.

Розпочалася сумісна робота із узгодження системи навчань та складання зведених планів, які забезпечували б процес безперервної фахової освіти працівників культури районних і сільських ланок. Багаторічна політика регіону була спрямована на збереження бібліотечних закладів на місцях, але виконувати у повному обсязі свою найголовнішу інформаційно-просвітницьку функцію бібліотекам заважало недостанє фінансування, якого частіше не було зовсім. І тому наше завдання, насамперед, полягало в тому, щоб предметно і послідовно, під час виїзних інноваційних навчань, надавати консультативну допомогу своїм колегам з найбільш наболілих питань життєдіяльності бібліотечних закладів. Для всіх ланок бібліотечних працівників проводилися такі цікаві і дієві форми навчань, як тренінги, «круглі столи», творчі лабораторії, професійні діалоги, конкурси професійної майстерності, ситуативні аналізи, під час яких спеціалісти намагалися дати відповіді на основні теоретичні і законодавчі питання, висвітлюючи інноваційну діяльність. На обговорення виносилися питання бібліотечно-інформаційного обслуговування в сучасних умовах, розширення репертуару послуг користувачам, у тому числі й платних, знайомство з новими бібліотечними технологіями, сучасні підходи до комплектування та збереження документного ресурсу. Не залишалися поза увагою й питання соціального захисту бібліотечних працівників, інформаційної взаємодії з органами влади, підняття іміджу бібліотечного закладу, зокрема через рекламу, ЗМІ.

До проведення таких інноваційних семінарів, крім бібліотечних спеціалістів обласних методичних центрів, запрошуються також і керівники обласної та районних ланок культури, викладачі вузів, літературознавці, юристи, психологи, соціологи, місцеві письменники та поети. Після закінчення тижневих семінарських занять проводиться анкетування щодо виявлення нерозкритих питань, проблем, побажань, заявок на надання консультацій, виїздів з практичною і методичною допомогою. Щорічно таким навчанням охоплюються бібліотечні працівники сільської ланки, 4-5 районних та міських бібліотечних систем області.

На базі Житомирського факультету Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв та обласної бібліотеки для дітей 1 раз на 4 роки проходять навчання заступників директорів бібліотечних систем з питань обслуговування дітей, завідуючих районними та міськими бібліотеками для дітей, методистів і бібліографів районних та міських бібліотек для дітей. До програми цих занять входять питання маркетингової діяльності, кадрової політики, впровадження сучасних інформаційних технологій, видавничої діяльності, формування психологічного клімату в колективі та ін. Тільки за останні три роки пройшли інноваційні семінари: «Нові бібліотечні технології: від методики до практики», «Сучасна бібліотека: погляд фахівця», «Дитина в інформаційному просторі: сучасні тенденції бібліотечного обслуговування». Крім традиційних способів професійного навчання використовуються сучасні варіанти, засновані на нових інформаційних технологіях, на такі теми: «Сучасні технічні засоби та електронні технології в бібліотеці», «Інтернет для спеціаліста», «Інтернет і бібліотеки» та інші. У планах семінару обов’язковим є відвідування дитячої бібліотеки одного з районів або міст області, під час якого слухачі можуть ознайомитися на практиці з кращим досвідом роботи з організації бібліотечного обслуговування користувачів-дітей.

З покращенням фінансування обласних методичних центрів останніми роками активізувалася така форма роботи, як виїзди на місця з наданням консультативної допомоги. Переважна їх більшість проводиться на замовлення, наприклад: «Впровадження інноваційних форм роботи в практичну діяльність дитячих бібліотек системи» (м. Коростишів), «Залучення позабюджетних коштів на потреби бібліотечної діяльності» (м. Новоград-Волинський), «Популяризація краєзнавчої літератури та історико-культурних традицій засобами дитячої бібліотеки» (Житомирський р-н) та інші. Крім того, щорічно проводиться 4-5 комплексних досліджень з вивчення роботи районних та міських бібліотечних систем, що носять рекомендаційний, консультативний характер і організовуються спільно трьома обласними методичними центрами. Висновки проведених вивчень з конкретними пропозиціями надсилаються до відвіданих бібліотек з метою впровадження в практичну діяльність.

Дуже ефективною методичною допомогою бібліотекам є видавнича діяльність. Останнім часом покращилося технічне оснащення обласної бібліотеки для дітей, що дало можливість розширити репертуар видань, їх якість та обсяг. Тематика видань планується з урахуванням загальнодержавних та місцевих видатних подій, народних свят, акцій, ювілеїв. Беруться також до уваги замовлення, матеріали маркетингових вивчень, аналізів тощо. Протягом двох останніх років видавалися методико-бібліографічні матеріали до 110 річниці від дня народження поета-земляка Максима Рильського «Слово крилате, мудре, пристрасне»; до 60-річчя від дня народження житомирської дитячої письменниці «Світ казкової фантазії Марії Пономаренко»; літературні сценарії «І в читача буває бенефіс» і «В країні, де не має податків» до Всеукраїнського тижня дитячої та юнацької книги; методичні рекомендації «Нетрадиційні форми бібліотечної роботи в організації бібліотечного обслуговування читачів-дітей» та ін.

Вже через 3-4 роки такої спільної діяльності методичних центрів регіону ми відчули якісні зміни в роботі та настроях бібліотечних працівників. Майже всі бібліотеки провели косметичний ремонт, по-новому оформили свої приміщення, використовуючи нестандартні підходи (бібліотека-музей, бібліотека-культурний центр та ін.). У бібліотеках з'явилася велика кількість кімнатних квітів, творчих виставок, експозицій місцевих умільців, навіть куточки живої природи. Наступним етапом стало розширення інформаційної складової бібліотечної діяльності. Варіантів її часткового вирішення було декілька. Малинська, Червоноармійська, Коростенська бібліотечні системи почали досить-таки ефективно вводити додаткові платні послуги, у тому числі й у сільських книгозбірнях. На першому етапі навіть вдавалися до міжбібліотечного обміну невеликими фондами комерційної літератури в межах району, що давало незначні позабюджетні надходження на придбання нової літератури для дітей. Бібліотеки Олевського, Новоград-Волинського, Коростишівського районів направляли свої зусилля на пошук спонсорів, серед яких, в основному, були депутати різних рівнів та підприємці. Активну підтримку надавала і місцева влада. Лугинському району, який чи не найбільше постраждав від Чорнобильського лиха, багато чудової дитячої літератури надіслало благодійне швейцарське товариство «Чорнобиль Кіндер». Центральна міська бібліотека для дітей м. Коростеня та бібліотека села Нові Вороб’ї Брусилівського району для підтримки своєї життєдіяльності використовували багатовекторний підхід: підтримку місцевої влади, засобів масової інформації, громадських організацій, допомогу спонсорів. А головне, вони настільки активно, грамотно заявляли про себе, що не помітити і не допомогти їм було просто неможливо.

Сьогодні бібліотеки Житомирщини намагаються не тільки виживати, а й інтенсивно розвиватися, зростати професійно, заявляти про себе громадськості. Гарною нагодою для цього є Всеукраїнські та регіональні конкурси, огляди, акції. Зокрема, у Всеукраїнських конкурсах 2005 року «Хочу читати», «Кращий читач 2005», «Моя майбутня Україна» взяли участь та стали призерами читачі-діти з Овруцького, Попільнянського, Малинського, Коростишівського районів, міст Бердичева та Коростеня.

Для прискорення процесу реструктуризації бібліотек регіону обласний методичний центр започаткував серію видань для бібліотечних фахівців «Панорама бібліотечних замальовок: досвід, творчість, ініціатива» та «Бібліотеки Житомирщини — дітям: цифри і факти». Матеріали видаються на основі вивчень та узагальнень кращого бібліотечного досвіду, висновків проведених аналізів звітності, під впливом особистих вражень, сформованих під час виїздів до бібліотек.

Всі ці заходи у системі безперервної освіти бібліотекарів різних ланок дозволяють спеціалістам зберегти і розвинути свої позиції в професійній сфері, які відповідали б зростаючим інформаційним потребам суспільства.