Я прийшла працювати у відділ книгозберігання Закарпатської обласної бібліотеки для дітей у 1986 році. Відділ займався розподілом літератури між структурними підрозділами бібліотеки, а також здійснював роботу щодо вивчення стану і використання фонду. На той час книжковий фонд у цілому відповідав запитам читачів всіх вікових категорій. Регулярно виділялися кошти на комплектування, фонд формувався на наукових підвалинах, спираючись на вивчення читацького попиту. Основним джерелом комплектування був обласний бібколектор, через який на основі попередніх замовлень бібліотека отримувала літературу, працювали також з видавництвами та місцевими книжковими магазинами, передплачували досить широкий репертуар періодичних українських і російських видань.
Настали 90-і роки. Відбулися соціально-економічні зміни, пройшла переоцінка цінностей, змінилися ідеали. Демократизація суспільного життя, відродження національної культури супроводжуються зростанням інтересу до духовних витоків, історії, культури, науки українського народу. Реформа освіти, зміни у навчальних програмах потребують сьогодні оновлення інформаційної бази бібліотеки. Нові навчальні програми вимагають знання творів української літератури зовсім в іншому ракурсі, ніж їх вивчали раніше. Все складніше стало виконувати запити читачів. Наявний фонд не відповідав реаліям життя. Лише частково задовольнялися інформаційні потреби читачів–дітей. У фонді відсоток україномовних видань складав 34%. Почалося скорочення фондів за рахунок очищення їх від неактуальних на даний час видань. Разом з тим було припинено планомірне виділення коштів на комплектування. З року в рік відбувалося скорочення нових надходжень дитячих книг, періодичних видань, необхідних для розвитку дитини. Якщо у 1986 році надходження до бібліотеки складали 6560 прим. книг, то у 1992 році вони зменшилися до 3186 прим. (у 2 рази); у 1993 році — 2826 прим.; у 1997 році — 704 прим. 1996 рік став останнім роком, коли було виділено невелику суму, на які придбали 76 книжок.
Обмеженість комплектування призвела до того, що бібліотека не мала змоги своєчасно оновлювати фонд, зберігати його актуальність, інформативність. Змінити ситуацію мала Програма поповнення бібліотечних фондів на період до 2005 року, яка гарантувала щорічне виділення коштів для забезпечення бібліотеки мінімумом вітчизняної і зарубіжної книжкової продукції та періодичних видань. Згідно з Програмою передбачалося щорічно виділяти 20,0 тис грн. на книжкову продукцію і 10,0 тис. грн. на передплату періодики, а реальні цифри були такі: 2003 рік — 17,0 тис.; 2005 рік — 10,0 тис. Передбачені Програмою заходи було здійснено не повністю, але й це значною мірою покращило ситуацію. Якщо за період 2000–2002 рр. бібліотека придбала всього 290 прим. книг, то за 2003–2005 рр. вже 2510 прим.
За незначного фінансування ми добираємо найціннішу, найнеобхіднішу літературу для наших читачів. Це, в основному, галузева література щодо змін у навчальних програмах: посібники, довідники, хрестоматії, енциклопедії, які відкривають шлях до інформації з найрізноманітніших питань та завдяки яким задовольняються наукові, освітні, духовні запити читачів. Актуалізація книжкових фондів за 2003–2004 рр. складає 2,3%, за 2005 р. — 2,6% (за рекомендаціями ІФЛА — 5%), тобто які б програми не приймалися, вони, на жаль, без фінансового забезпечення не діють.
Позитивно вплинуло на поліпшення якості бібліотечного фонду надходження книг за Державними програмами «Українська бібліотечна серія» і «Програма соціально значущих видань». Бібліотеки поповнюються енциклопедіями, довідковими виданнями, кращими зразками класичної та сучасної української і зарубіжної літератури. У 2004 році ці програми були основними і єдиними джерелами оновлення фондів. Наприклад, із 4065 примірників надходжень 25% складають соціально значущі і 22% — «Бібліотечна серія». Завдяки реалізації цих програм наша бібліотека не тільки поповнила фонд, а й оновила його українською книгою. У порівнянні з 1986 роком відсоток книг українською мовою зріс з 33% до 69,5%.Скорочення коштів на комплектування спонукають бібліотеку до визначення власних шляхів пошуку позабюджетних коштів, спонсорів, благодійних організацій. Одним з реальних і дійових шляхів для виживання бібліотеки сьогодні є вміння пропагувати себе, доводячи свою необхідність ефективною діяльністю. Працюючи у цьому напряму, бібліотека підтримує тісні творчі зв'язки з місцевими видавництвами «Карпати», «Закарпаття», «Гражда», окремими видавцями, торговим підприємством «Маєрчик», яке спеціалізується на українській дитячій книзі, навчальній літературі, також редакціями дитячих журналів «Пізнайко», «Барвінок», спільно з якими часто проводяться різноманітні конкурси. Усе це робиться з однією метою — інформувати, виховувати, допомагаючи нашим читачам пізнавати світ.
Вже стало традицією Всеукраїнський тиждень дитячої та юнацької книги розпочинати з круглого столу, на якому обговорюються проблеми дитячої книги. Сюди запрошуються книговидавці, письменники, шкільні бібліотекарі — всі, хто причетний до виховання підростаючого покоління. Кожен такий захід має успіх — бібліотека отримує в дарунок книги, періодичні видання. У бібліотеки також тісні зв’язки з доброчинним українсько-американським фондом «Сейбр–Світло», який вже не один рік передає у фонд дитячі книги, передплачує періодичні видання — у 2006 році бібліотека отримала гарну добірку дитячих книжок англійською мовою, «Світову енциклопедію» у 22 томах, аудіокасети, комп’ютерні диски.
Впровадження новітніх комп’ютерних технологій значно розширює можливості обробки, зберігання і пошуку інформації. З 2005 року започатковано автоматизовану обробку нових надходжень через АРМ «Каталогізатор» автоматизованої бібліотечної системи «Міні-Ірбіс». Освоєно модуль програмної системи — обробка документів: складання бібліографічного опису із введенням предметних рубрик у пошукову базу.
Головним критерієм оцінки нашої роботи є те, що, незважаючи на всі економічні труднощі, бібліотека виконує свою місію — сприяє розвитку особистості. Щорічне збільшення кількості читачів говорить про те, що інтерес до книги і бібліотеки зростає, що бібліотека потрібна і сьогодні, і в майбутньому, що без неї неможливо забезпечити право людини на безперервну освіту, вільний розвиток особистості.
На закінчення від імені всіх бібліотек Закарпаття, які обслуговують дітей, хочеться сказати спасибі Національній бібліотеці України для дітей за те, що за її сприяння було здійснено закупівлю україномовної дитячої літератури за затвердженою «Державною програмою розвитку і функціонування української мови». Дуже вдало підібрано дитячі видання, врахована кожна сільська бібліотека. В Закарпатську область надійшло 47 назв, 16469 примірників видань. Дитяча книжка прийшла в кожну сільську бібліотеку.