Компетентність — ключ
до оновлення змісту бібліотечної роботи
Проблема компетентності у професійній діяльності має велике значення в наш час, оскільки у сучасному суспільстві рівень освіченості людини вже не визначається лише енциклопедичністю знань, як це було раніше. Сьогодні суспільство потребує від освіченої людини уміння ефективно вирішувати різноманітні проблеми на основі існуючих знань, а також постійно їх поповнювати, тобто безперервно навчатися. Головною ідеєю такого підходу є компетентнісно-орієнтована освіта, спрямована на комплексне засвоєння знань та способів практичної діяльності, завдяки яким людина успішно реалізує себе в різних галузях професійної діяльності та набуває соціальної самостійності.
Поняття компетентності (лат. competens — відповідний, здібний) передбачає сукупність фізичних та інтелектуальних якостей і властивостей, потрібних людині для самостійного й ефективного виходу з різних життєвих ситуацій, щоб створити кращі умови для себе в конструктивній взаємодії з іншими. Отже, компетентність означає наявність знань про різні аспекти життя, навичок творчого володіння інтелектуальним і фізичним інструментарієм, здатності взаємодіяти з іншими людьми в різних ситуаціях, а також характеризує повноту, достатність та адекватність здійснюваних дій, що базуються на наявності знань та відповідного практичного досвіду.
Компетентність — це майстерність не стільки в змісті виконання, скільки в організації і системному розумінні питань, пов’язаних з професійною діяльністю. Вона передбачає уміння вирішувати конкретні завдання, що стосуються діяльності, в якій працівник компетентний, визначає його здатність якісно і безпомилково виконувати свої функції як у звичайних, так і в екстремальних умовах, успішно освоювати нове і адаптуватися до умов, що швидко змінюються.
У бібліотечній справі сьогодні важливу роль відіграє саме такий, орієнтований на позитивний результат професіонал, спроможний успішно вирішувати складні завдання.
Виділяють такі види компетентності:
– функціональна (професійна) компетентність характеризується професійними знаннями та умінням їх реалізовувати. Професійну компетентність бібліотечних кадрів у нашій країні треба розглядати в контексті модернізації бібліотек.
Поняття «компетентність» значно ширше понять «знання» й «уміння», оскільки містить здатність особистості переборювати стереотипи, відчувати наявні проблеми, виявляти гнучкість мислення, самостійність, цілеспрямованість та вольові якості. Професійна компетенція в рамках позначеного підходу розглядається як системна, інтегративна єдність, синтез інтелектуальних складових, особистісних характеристик і досвіду, що дозволяють бібліотекарю використовувати свій потенціал, оперативно й успішно адаптуватися в професійній діяльності та суспільстві, що постійно змінюється;
– інтелектуальна компетентність виявляється у здатності аналітично мислити і здійснювати комплексний підхід до виконання своїх обов’язків;
– ситуативна компетентністьпередбачає уміння діяти відповідно до певної ситуації;
– часова компетентність відображає уміння раціонально планувати і використовувати робочий час. Вона містить адекватну оцінку витрат часу, так зване «почуття часу», уміння прораховувати програму досягнення мети в часовому просторі, правильно визначати витрати часу;
– соціальна компетентність передбачає наявність комунікаційних і інтеграційних здібностей, уміння підтримувати стосунки, сприймати і враховувати думки колег, вести бесіди та ін. Цей вид компетентності характеризує інтеракційні можливості працівника, культуру ділового спілкування як по вертикалі («керівник — підлеглий»), так і по горизонталі («працівники одного рівня»).
Соціальна компетентність містить:
– знання етики ділового спілкування;
– уміння запобігати конфліктам, а в разі їх виникнення — уміння коректно залагодити;
– уміння швидко і правильно передавати інформацію;
– уміння налагоджувати зв’язки, давати чіткі завдання працівникам, тактовно робити зауваження та вказувати на недоліки.
Цілеспрямоване набуття знань, умінь і навичок сприяє особистісному культурному розвитку, здатності швидко реагувати на запити часу.
І тому саме бібліотеки своїм соціальним призначенням сприяють оволодінню новими знаннями, яких сьогодні надзвичайно потребує наше суспільство. Але бібліотека — це, передусім, фахівці. Бібліотечна професія відзначається багатогранністю своєї діяльності. Саме предмет, навколо якого базується бібліотечно-інформаційна, документно-комунікаційна, комунікативна, освітня, дозвіллєва діяльності, дає право бібліотекарям бути лідерами серед професійних груп. Нині вони виступають в ролі консультантів, аналітиків, технологів, порадників, викладачів. Сучасний бібліотекар, насамперед, повинен володіти мистецтвом спілкування, бути компетентним у різних галузях знань.
Постійно оновлюючи зміст бібліотечної роботи, сучасні бібліотеки поступово автоматизують всі технологічні процеси, починаючи від комплектування фондів до видачі літератури користувачам. Але головною метою всіх новацій, які впроваджуються в бібліотеці (створення електронного каталогу, автоматизація всіх внутрішньобібліотечних процесів, Інтернет, обслуговування читачів в автоматизованому режимі тощо) є високоефективне, якісне та комфортне обслуговування користувачів.
Серед першочергових завдань сучасної бібліотеки — виховання фахівців, які навчатимуться і працюватимуть в умовах постійного зростання інформаційного потоку, фахівців з високим інтелектуальним потенціалом і інформаційною компетентністю. Тому невід’ємною частиною загальної освіти бібліотечних працівників стає інформаційна компетентність, яка набуває особливої актуальності в сучасних умовах.
Інформаційну компетентність бібліотекарів розглядають як сукупність трьох компонент: інформаційної компоненти (здатність ефективної роботи з інформацією у всіх формах її представлення); комп’ютерної або комп’ютерно-технологічної компоненти (уміння та навички роботи з сучасними комп’ютерними засобами та програмним забезпеченням); компоненти застосовності (здатність застосовувати сучасні засоби інформаційних та комп’ютерних технологій у роботі з інформацією для розв’язання різноманітних задач).
Визначення основ формування комп’ютерної компетентності бібліотекаря-професіонала забезпечує чітке формулювання теоретичних положень, що визначають адекватність цілей і завдань, ефективність змісту, форм, методів, засобів й умов процесу оволодіння сучасною інформаційною технікою. Використання моделювання, системного й технологічного підходів дозволяє стверджувати, що основами формування комп’ютерної компетентності сучасного бібліотечного фахівця є наступні положення:
– об’єктом виступає комп’ютерна техніка, яка залежно від застосовуваної технології може бути і засобом формування професійної компетенції бібліотекарів;
– суб’єктом оволодіння комп’ютерною технікою виступають сучасні бібліотечні фахівці;
– комп’ютерна компетентність бібліотекаря-професіонала є критерієм соціальної й професійної мобільності.
Використання нових комп’ютерних технологій у бібліотеках для дітей — це, по-перше, крок до покращення бібліотечної роботи в сучасних умовах, по-друге, спосіб отримання найновішої інформації, приклад її ефективного зберігання та розподілу. Використовуючи комп’ютерні інформаційні системи в бібліотеці, юні читачі починають розуміти роль інформації та інформаційних технологій у житті людини. Але поява комп’ютерних інформаційно-пошукових систем у бібліотеках вимагає від користувачів спеціальних навичок: розуміння представлення інформації в базах даних, уміння вибрати основну галузь пошуку та використовувати ключові слова. А для цього потрібна багатоступенева система навчання, адаптована для різних вікових категорій. Це можуть бути розвиваючі комп’ютерні програми, курси навчання основ інформатики та інформаційно-бібліотечних технологій, серії лекцій та бесід щодо можливостей застосування комп’ютера в бібліотеці та інформаційних послуг, які надаються фахівцями бібліотек.
Національна бібліотека України для дітей однією з перших розпочала роботу з формування комп’ютерної культури юних користувачів. Для підготовки компетентних користувачів комп’ютерних систем, здатних самостійно застосовувати програмне забезпечення для обробки текстової, графічної інформації та володіти навичками роботи з мультимедіа, бібліотека з 2000 р. виконує цільову комплексну програму для учнів 3-9 кл. «У світ книги — через комп’ютер». Під час занять діти знайомляться з принципами створення баз даних електронного каталогу та побудови ієрархії пошуку в них, оволодівають першими навичками програмування, користування локальними інформаційними продуктами та мережею Інтернет. Крім того, у бібліотеці працює гурток «У світ мистецтва з комп’ютером», де діти за допомогою мультимедійних засобів отримують інформацію стосовно образотворчого мистецтва, слухають класичну і сучасну музику, переглядають фрагменти театральних вистав і кіношедеврів. Формування інформаційної грамотності користувачів стало одним з головних завдань і для обласних бібліотек для дітей, підтвердженням чого є робота факультативу «Інформаційна культура особистості», що діє у Центральній бібліотеці ім. Т. Шевченка для дітей м. Києва. Херсонська ОДБ постійно проводить змістовні групові заняття для учнів 1–9 класів «Інформаційна культура користувачів. Бібліотечно-бібліографічне орієнтування».Миколаївська ОДБ ім. В.Лягіна у 2005 році запровадила довгострокову комплексну програму «Інформаційна культура — кредо сучасної освіти та розвитку особистості учня».Успішно працюють також бібліотеки Чернігівської області, а в ОДБ ім. М.Островського діє «Школа лідерів читання і грамотності». У Миколаївській ЦМДБ велика увага приділяється популяризації знань з використання комп’ютерної техніки. Закріплювати набуті знання юним користувачам допомагають підготовлені і видані у бібліотеці інформаційний вісник «З комп’ютером на ти», корисні поради «Як подружитись з комп’ютером», «Як знайти потрібну інформацію в Інтернет», «Я, моя сім’я і комп’ютер».
Краматорська ЦМДБ ім. О.Пушкіна (Донецька обл.) розробила та здійснює програму з формування інформаційної культури школярів «Основи інформаційної культури юного читача», яка має за мету допомогти дітям оволодіти раціональними прийомами самостійного пошуку інформації ручним та електронними способами. Програма диференційована за віковими категоріями, методиками та навчальними планами. Виховання інформаційної культури у дітей та підлітків досягається завдяки різним формам роботи: від індивідуальних та групових занять з основ бібліотечно-бібліографічних знань до навчання Інтернет-технологіям в Інтернет-центрі. Головне сьогодні — не розгубити ці здобутки в інформаційному розмаїтті, оскільки питання навчання дітей раціонально працювати з інформацією хвилює всіх, причетних до виховання всебічно розвиненої, інформованої, освіченої людини. В умовах сьогодення бібліотекар не тільки повинен володіти новітніми технологіями, а й приділяти увагу традиційним формам спілкування. Для цього необхідно ефективно організовувати роботу з користувачами, враховуючи їхні вікові та індивідуальні особливості, адже більшість форм виховної діяльності ґрунтується на особистісних психолого-педагогічних моментах спілкування.
Бібліотекар допомагає дітям у виборі та роботі з книгою, пошуку і поясненні невідомих їм фактів.
Проблеми покращення якості бібліотечного обслуговування та підвищення рівня професійної компетентності бібліотекарів ніколи не втрачають актуальності. Поширеною є думка, що бібліотекарю потрібні лише інтуїція та досвід. Звичайно, важливість цих якостей незаперечна, але функції бібліотеки як соціального інституту загострили потребу у компетентних фахівцях, оскільки бібліотекар дитячої бібліотеки це і психолог, і педагог, і вихователь в одній особі. Знання сучасних досягнень, психологічних і педагогічних методик і прийомів — це новий рівень обслуговування. Обслуговуючи юних користувачів, бібліотекар повинен прагнути знайти індивідуальний підхід до кожного. А для цього він має бути тактовним, доброзичливим, вимогливим, природним у спілкуванні, вміти рекомендувати і швидко орієнтуватися в різноманітних ситуаціях.
Неприпустимі фамільярність, нещирість, байдужість, роздратування та непродуманість рішень. Користувачі цінують спілкування з таким бібліотекарем, який може, хоче і вміє створити в бібліотеці доброзичливу атмосферу, не закривається в рамках своїх функціональних обов’язків, який поважає права читачів, забезпечує доступ і одержання оперативної, вичерпної інформації, конфіденційність вибору літератури і компетентне, якісне, кваліфіковане обслуговування. Для бібліотекаря сьогодні, як ніколи, важливі такі якості, як культура спілкування і вихованість, начитаність, розвинутий інтелект, делікатне, шанобливе ставлення до користувачів.
Комунікативні технології — це не побутове, а професійне спілкування з урахуванням аналізу користувача як особистості. Бібліотекар-фахівець повинен вибирати методи й форми бібліотечного обслуговування, максимально задовольняючи інтереси користувача, а користувач або приймає, або відкидає запропоноване йому, керуючись тільки внутрішньою потребою. Ставлення бібліотекаря до читача під час спілкування впливає на формування позитивного іміджу бібліотеки.
До змісту Наступна 