Порівняння уподобань дітей з даними 2000 р., які стосуються світової літератури, засвідчило, що в 2009 р. було названо 6 авторів, якими захоплювалися читачі і десять років тому6. Це: М. Гоголь, М. Твен, Д. Дефо, В. Шекспір, Ж. Верн, А. К. Дойль. Тобто, є письменники, яких можна назвати «вічно популярними» у дитячій аудиторії, які називаються дітьми з року в рік, що підтверджує і наше останнє дослідження.
Відповідаючи на запитання про кращу книгу року, діти назвали 1391 книгу, з них: українських авторів 384 (27%), зарубіжних — 949 (68,2%), тематичні, енциклопедичні, довідкові видання — 58 (4,2%). З цієї кількості за автором, назвою, тематикою було названо 609 книг, з них: українських авторів — 186 (30,5%), зарубіжних — 376 (61,7%), тематичних, енциклопедичних, довідкових видань — 47 (7,8%). За отриманими даними, перевагу надано зарубіжним авторам.
Аналіз відповідей дітей дозволив назвати десятку кращих дитячих тво-рів 2009 року. Це: «Гаррі Поттер» Дж. К. Ролінг (названо 119 разів); «Тореадори з Васюківки» В. Нестайка (48); «Робінзон Крузо» Д. Дефо (21); «Хроніки Нарнії» К.С. Льюїса (18); «Пригоди Тома Сойєра» М. Твена (17); «Мефодій Буслаєв» Д. Ємця (16); «Пригоди Шерлока Холмса» А.К. Дойля і «Артур і ліліпути» Л. Бессона (по 15 разів кожна); «Пурпурові вітрила» О. Гріна (12); «Володар Перснів» Дж. Толкієна (11).
Першість, як і в попередні роки, визнано за книгою Дж. К. Ролінг «Гаррі Поттер», але такого ажіотажного попиту, що спостерігався на початку «поттеріани», вже немає. Уперше книгу Дж. К. Ролінг «Гаррі Поттер» під час дослідження діти назвали в 2002 р. 201 раз, у 2008 р. — 157, а в 2009 р. вже тільки 119 разів. Звичайно, цікаво було б знати, скільки років протримається «поттеріана» в лідерах, і чи будуть її взагалі читати діти в майбутньому столітті так, як читають продовж століть книги «Робінзон Крузо» Д. Дефо, «Пригоди Тома Сойєра» М. Твена, «Пригоди Шерлока Холмса» А.К. Дойля.
Українська книга представлена у десятці В. Нестайком. Варто підкреслити, що «Тореадори з Васюківки» вже другий рік поспіль перемагають «Гаррі Поттера» у продажах книжок видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», директор якого Іван Малкович зазначав: «Книжки Всеволода Нестайка володіють особливим чаром: їх хочеться читати. Це Андерсен нашого часу»7.
Решту місць у рейтингу зайняли представники Великобританії (Дж. К. Ролінг, Д. Дефо, К.С. Льюїс, М. Твен, Дж. Толкієн, А.К. Дойль), Росії (Д. Ємець, О. Грін) та Франції (Л. Бессон).
Серед кращих видань діти називали не тільки книги, але і комікси, галузеву та енциклопедичну літературу. Часто замість конкретної книги вказували серії «Я пізнаю світ», «Все про всіх», «Про все на світі», «Сто великих…», які з’явилися в бібліотеках і на книжкових базарах зовсім недавно. Разом з тим, 49 дітей (це 3,5% загальної кількості респондентів) з кращою книгою так і не визначилися. Можливо, це пояснюється тим, що підлітки дуже незалежні, часто не люблять читати за вказівкою і взагалі не люблять, щоб в особисті літературні вподобання вмішувалися інші. Проте навіть найнезалежніші читачі схильні прислухатися до чужої думки, якщо їм дається право самим вирішувати і робити вибір. Саме тому дитячому бібліотекарю потрібно і важливо переконувати підлітків, що від читання книг залежить успіх у їхньому дорослому житті. Бо тільки людина читаюча — це людина вільна, здатна зробити самостійний вибір, людина, яка вміє орієнтуватися в житті та приймати обдумані і виважені рішення.
Як уже згадувалося вище, учасниками соціологічного дослідження були, крім школярів, і бібліотекарі різних категорій, яких хвилюють питання читання і які виступали в ролі експертів. Зокрема, серед 555 бібліотекарів було 369 (66,5%) головних бібліотекарів, 75 (13,5%) завідуючих бібліотеками, 28 (5,1%) заступників директорів з питань обслуговування дітей, 16 (2,8%) бібліографів та головних бібліографів, 6 (1,1%) директорів бібліотек, 6 (1,1%) завідуючих секторами, 5 (0,9%) методистів і головних методистів, один (0,2%) редактор. Чотири учасники (0,7%) свою посаду не вказали.
Про те, що діти отримують кваліфіковану допомогу, свідчить освітній рівень бібліотекарів та їхній професійний стаж. Так, 156 (28,1%) респондентів, що брали участь у дослідженні, мають вищу спеціальну, 207 (37,3%) — середню спеціальну освіту, тобто зі спеціальною освітою було 65,4% опитаних. Вищу освіту з інших спеціальностей мають 139 чол. (25,0%), середню загальну — 10 чол. (1,8%). 43 чол. (7,8%) свою освіту не вказали.

Попередня Наступна