Додаток 2
Ми прагнемо жити у мирі й добрі
Усний журнал
Сторінка перша. Історична.
Ведучий: 1 червня — це не лише початок літа. І не тільки перший день довогоочікуваних літніх канікул. Цього дня світ відзначає День захисту дітей, який вважається одним із найдавніших міжнародних свят. У далекому 1949 році Міжнародна жіноча організація прийняла рішення про відзначення у перший день літа Міжнародного дня захисту дітей. Якщо спочатку його святкували в усіх країнах, то сьогодні — в усіх кінцях світу.
Це свято як дітей, так і дорослих, адже воно покликане хоча б один раз на рік нагадувати всім людям, що дитинство слід охороняти і захищати. Адже діти — це майбутнє кожної держави. На планеті живе близько 2 мільярди дітей різних рас та національностей. Але в усіх дітях планети Земля є спільне: як найуразливіша, найбеззахисніша частина суспільства вони потребують особливого захисту і піклування.
Історик: Ставлення суспільства до дітей упродовж усієї історії не було однаковим. У різні періоди людської цивілізації чи не повсякденною практикою було занедбання новонароджених чи навіть їхнє вбивство (згадаємо давню Спарту, де слабких новонароджених за вироком скидали у прірву). Фактично до кінця періоду середньовіччя суспільна думка не виділяла дитинство як окрему соціальну категорію. Перше законодавство стосовно дітей з’явилося на Заході на рубежі XIX-XX ст. Вийшли закони про заборону експлуатації дитячої праці. Згодом було прийнято і законодавство про обов’язкову освіту. Але першим міжнародним інструментом, спрямованим на захист дитинства, стала Декларація прав дитини, що була прийнята у Женеві у 1924 році.
Одразу ж після завершення Другої світової війни новостворена Організація Об’єднаних Націй (ООН) особливу увагу почала приділяти правам дитини. У 1948 році було прийнято Декларацію прав людини, а у 1959 році усі 78 членів Генеральної Асамблеї ООН одноголосно ухвалили Декларацію прав дитини, робота над проектом якої тривала два роки. Вона була значно досконалішою і ширшою, порівняно із Женевською, і торкалася не лише життєвих, а й моральних потреб дитини, проголошувала право на ім’я і національність, передбачала обов’язкову і безкоштовну початкову освіту, заборону дитячої праці до певного віку, право дитини на гру і творчість, на любов і розуміння. 20 листопада, у Всесвітній день дитини, рівно через 30 років після прийняття Декларації та через 10 років після проведення Міжнародного року дитини Генеральна Асамблея ООН одноголосно прийняла Конвенцію про права дитини, яку підписали 192 держави, у тому числі — Україна. У квітні 2001 року був прийнятий Закон України «Про охорону дитинства».
Ведучий: Кожна дитина розуміє свої права по-різному. Для одного захист його прав і свобод — це боротьба за виживання, для іншого — захист від насильства у сім’ї, ще для когось — можливість висловити свою думку. Але не слід забувати, що наші права взаємопов’язані з обов’язками перед іншими людьми: батьками, які дали нам життя, вчителями, які навчають у школі, друзями, іншими людьми, нашою державою. Тобто діти мають не лише знати і вміти захищати свої права, але й дотримуватися виконання прав інших людей.
Сторінка друга. Географічна.
Ведучий: Перегорнувши наступну сторінку нашого усного журналу, ми довідаємося, як святкують Дні дітей в різних країнах світу. Слід зазначити, що хоча 1 червня і визнано міжнародним святом, проте в деяких країнах існують спеціальні дні, присвячені дітям. І розпочати, певно, слід з Японії, оскільки там такі свята мають найдавніші традиції.
Географ: 15 листопада по всій Японії проходять святкування улюбленого дітьми та дорослими старовинного свята Ситі-го-сан, що в перекладі означає «сім-п’ять-три». Це свято, історія якого налічує вже більше 300 років, є як би загальним днем народження всіх дітей, яким у поточному році виповнилося 3, 5 або 7 років. Ці непарні цифри здавна вважалися в Японії магічними, а відповідний їм вік відображав важливі етапи у житті дітей. Сім років для японця — це переломний вік. До цього часу маля вважається не дитиною, а мало не ангелом, божим творінням. Тому дітям до семи років дозволяють майже все, і мало де вони розпещені так, як в Японії. З семирічного віку розпочинається етап суворого виховання. Але у день Сіті-го-сан діти є малими імператорами.
Батьки завжди турбувалися про те, щоб це свято запам’яталося дитині. Свято Ситі-го-сан супроводжує безліч обрядів і традицій. Наприклад, у давнину для хлопчиків і дівчаток, що досягли трилітнього віку, дуже важливим вважався обряд каміоки — «збереження волосся». У стародавній Японії в ранньому дитинстві дітей голили наголо для того, щоб потім у них зростало довге красиве волосся, що завжди справедливо вважалося предметом гордості японців. До дня каміоки волосся хлопчиків відрощували так, щоб його можна було зав’язати на потилиці, а дівчаткам зав’язували хвостики по боках. Також в середні віки хлопчики у п’ять років уперше одягали хакама — традиційний чоловічий одяг у вигляді широких штанів, а семирічні дівчатка — обі — дорослий пояс для кімоно. А головним урочистим обрядом є церемонія мія-маирі – відвідання храму.
Ведучий: Наступна наша подорож буде до Таїланду. Діти у цій країні вважаються найціннішим ресурсом. Багато жителів країни дотримуються справедливої думки: коли діти виростають щасливими, то й країна розквітає.
Географ: Уперше свято дитини святкували як Національний день дітей у перший понеділок жовтня з 1955 року, але згодом перенесли на другу суботу січня. Це свято нагадує кожному про ту важливу роль, яку відіграють діти у долі країни. Тому і присвячене дітям свято дарує радість і веселощі. Багато організацій влаштовує в цей день безкоштовні святкові заходи для дітей різного віку, а на вулицях відбувається святковий карнавал, свята шкільних колективів, феєрверки та святкові ярмарки.
Ведучий: Вислів «діти — це квіти життя» має особливий зміст для жителів Туреччини. Однією з національних особливостей турецького народу є самовіддана любов до підростаючого покоління. Як правило, у турецьких родинах зростає не менше трьох дітей.
Географ: У Туреччині також є особливе свято, присвячене дітям – Cocuk Bairami. Дата національного торжества — 23 квітня. День Дітей святкується на честь першого скликання Великих Національних Зборів у 1920 р. в Анкарі для підготовки національно-визвольної війни, що стало першим кроком республіканського режиму. За заповітом першого президента Турецької Республіки Кемаля Ататюрка, який вважав, що майбутнє нації закладається в дитинстві, цього дня дорослі повинні були на якийсь час поступитися своїм авторитетом перед дітьми. Це свято, як правило, проводиться в школах. Учнів вибирають депутатами, міністрами, мерами. У рамках свята проводяться концерти і змагання, головні вулиці та території шкіл прикрашені квітами, повітряними кульками та державними прапорами.
Ведучий: Ми розглянули ті свята в різних країнах, які можна назвати рідними братами Міжнародного дня захисту дітей. А як святкується саме 1 червня?
Географ: Міжнародний день захисту дітей має в Болгарії свої традиції. Вони були пов’язані із діяльністю Людмили Живкової, головою Комітету культури країни аж до її смерті в 1981 р., дочки Генерального секретаря Болгарської комуністичної партії Тодора Жівкова. За її ініціативи в 1979 році було організовано першу Міжнародну дитячу асамблею «Прапор миру», що мала за мету об’єднати зусилля усіх дітей планети за мир в усьому світі. Асамблея проводила свою роботу під гаслом «Єдність, творчість, краса». На околицях Софії був споруджений монумент «Прапор миру», де 1 червня дзвони майже із 100 держав світу щороку збирали дітей із різних країн. Діти планети брали участь у різних конкурсах та змаганнях, знайомилися між собою, мандрували Болгарією.
З 1931 по 1949 рік День дітей в Китаї відзначався 4 квітня, проте після утворення Китайської Народної Республіки з метою виховання в юних громадян духу міжнародної згуртованості, було прийнято рішення встановити нову дату — 1 червня, відповідно до міжнародної. Зараз у цей день в КНР проводяться всілякі святкові заходи для дітей, концерти, конкурси малюнків, у різних провінціях роздаються подарунки для дітей-сиріт у дитячих будинках. Багато музеїв, виставок, кінотеатрів надають дітям можливість відвідати їх безплатно. Батьки дарують дітям подарунки, водять їх у кафе і парки.
Ведучий: Дорогі юні друзі! Дитинство — це чудова пора сподівань на чудове життя та здійснення мрій. Ви — майбутнє нашої держави. Ми, дорослі, віримо, що ви знайдете своє покликання у житті, свій єдиний вірний шлях, і Батьківщина, батьки, які дали вам життя, будуть пишатися вами. Зичимо вам, хлопчики та дівчатка, міцного здоров’я, успіхів, радісного та змістовного відпочинку під час літніх канікул.
Попередня Наступна 