IV. Брати Грімм — збирачі народних казок 
Всесвітню славу принесли братам Грімм три невеликі збірки німецьких народних казок. У першому виданні «Дитячі і родинні казки», виданому на різдво 1812 р. у берлінському видавництві «Книготоргівля для реальних шкіл», було 86 текстів; у другому томі, виданому у 1815 р., містилося 70 текстів; в останньому прижиттєвому виданні казок було вже 210 текстів. Ці казки відомі усім — «Казки братів Грімм». До речі, за перше видання казок Якоб і Вільгельм не отримали жодного гроша: вони відмовилися від гонорару, щоб книжка, від якої ніхто не очікував комерційного успіху, взагалі могла вийти в світ.
У своїй збирацькій діяльності, що цілеспрямовано здійснювалася приблизно від 1806 року, Якоб і Вільгельм Грімм покладалися як на усні, так і на письмові джерела. У бібліотеках вони розшукували аналоги окремих казок, створені іншими народами, оптимального вивчали різні їх варіанти. Вони робили польові записи у різних місцевостях Німеччини і наголошували на тому, що записують свої казки від автентичних оповідачів.
Брати Грімм, особливо Якоб, надзвичайно суворо ставилися до того, щоб казки залишалися справжніми, народними, щоб в їх переказі не було ніякого спотворення, переробки на сучасний лад, враховуючи власний смак. Суворий до педантизму Якоб наполягав на щонайповнішій фольклорній достовірності. Вільгельм, більше поет, ніж учений, вважав, що потрібна художня обробка матеріалу. Втім, розбіжності ці були навіть корисні: завдяки ним тексти гріммівських казок поєднують у собі сумлінну наукову достовірність з авторським поетичним стилем. Записуючи казки зі слів різних людей, брати не могли та й не бажали дослівно відтворювати манеру розповідачів. Вони залишали в недоторканності лад мови, композицію, дух казки, але переказували її по-своєму, завжди творчо. Брати-казкарі знайшли свій єдиний стиль — живий, простодушний, іноді лукавий. Завдяки цьому їхні казкові збірки стали не просто працею, а й великим явищем німецької романтичної літератури. Їх літературним казкам властиве поєднання чарівного, фантастичного, примарного і містичного з сучасною дійсністю.
І справді казки братів Грімм стали дитячими та сімейними, тому що рідко можна знайти родину, де б дітям не читали твори «Хоробрий кравчик», «Золотий гусак», «Снігуронька», «Попелюшка», «Вовк і семеро козенят», «Вовк та лисиця», «Бременські музиканти» та ін. Усіх не перерахувати. Герої цих казок — ремісники, солдати, селяни — сміливо вступають у боротьбу з драконами, лютими велетнями, відьмами, злими царями і завжди виявляються більш розумними, спритними та відважними, ніж їх противники. І доля завжди винагороджує просту дівчину, нелюбиму пасербицю або пастуха за те, що вони добрі, чесні і працелюбні. Герої казок братів Грімм — звірі, птахи та комахи, але завжди в них висміюють людські вади: лінь, жадібність, заздрість, скупість, боягузтво, хвастощі.
Казки братів Грімм сповнені народного гумору, що робить їх особливо привабливими. Десять років збирали і друкували свої казки німецькі вчені. А потім почалося нове життя цих творів — вони вирушили в дорогу всіма країнами та континентами. Перший переклад казок було здійснено данською мовою в 1816 p., у 1821 р. — голландською, у 1823 р. — англійською, у 1830 р. — французькою. Сьогодні їх твори перекладено понад ста мовами світу, у т.ч. і українською.
Повернутися назад Читати далі