• Література українською мовою
• Література російською мовою
• Пошук
• Про проект

Панько, Семен Іванович

Семен Іванович Панько
(1920-1976)

    Семен Панько народився 12 лютого 1920 р. у с. Чопівці Мукачівського р-ну Закарпатської обл. у родині селян. Освіту здобував у місцевій 5-річній школі та Мукачівській гімназії, захоплювався українською літературою.
    У вересні 1941 р. Семен Панько переїхав до Будапешта, де навчався на курсах зв’язківців, працював у Міністерстві зв’язку і шкільним вчителем. Був студентом факультету слов’янської філології Будапештського університету. Полишив роботу і університет восени 1942 р., коли був призваний до угорської армії. У 1945 р. втік з частини до рідного краю. Працював у редакціях газет «Закарпатська Україна», «Молодь Закарпаття» (від 1951). Від 1949 р. до 1951 р. – редактор-організатор Закарпатського обласного книжково-газетного видавництва.
    У 1954 р. заочно закінчив філологічний факультет Ужгородського державного університету. Від 1955 р. і до кінця життя займався літературною творчістю та перекладами. Публікувати вірші та оповідання почав ще в 1937 р. Друком вийшли його збірки «Мій шлях» (1941), «Школа в горах» (1952), «Як Мудрило панів лікував» (1972) та «Дороги, друзі» (1974), роман «Під синіми Бескидами» про історію Закарпаття у 1918-1919 рр., повість «Гори наші, гори» (1961). Крім цього, Семен Панько перекладав українською мовою поезії з сербо-хорватської, угорської, чеської та словацької мов, а також угорською – вірші з української.
   Письменник пішов з життя 3 липня 1976 р.