Цілий, Василь Павлович
Василь Павлович Цілий
(1939 р. н.)
Поет Василь Цілий народився в сім’ї колгоспників в селі Поділля Баришівського району Київської області. Після закінчення школи він учився в технічному училищі, працював на київському заводі. Трудився він також завідувачем клубу в рідному селі. У 1969 році В. Цілий закінчив Кам’янець-Подільський педагогічний інститут і вчителював у селі Стайки на Київщині, а потім працював у системі «Київкнига».
В 1970 вийшла перша поетична збірка Василя Цілого «Літепло». За 48 років плідної праці Василь Цілий видав десять збірок віршів для дорослих і три книжечки для дітей. Серед них: «Вишнева мелодія», «Від імені батька», «Відталий голос», «Зойк», «Останнє яблуко», «Поки є голубінь», «Вогонь і камінь», «Ключі від раю»; збірки віршів, оповідань і казок для дітей «Кіт угадує погоду», «Михайликове літо», «М'яч і метелики». Поезії Василя Цілого сповнені синівським уболіванням за долю рідної Вітчизни, пережитими емоціями, яскравими спостереженнями за подіями Майдану, революції Гідності, а поміж ними – людина із своїми тривогами, надіями і сподіваннями. Поет завжди тримає руку на пульсі і болюче реагує на корупцію, нинішню війну з росією. Народною піснею став вірш Василя Цілого «Лелеча доля», написаний ще 1983 року й покладений на музику Іриною Кириліною.
| Публікації |
|---|
| Кіт угадує погоду |