Пригоди Незнайки і його товаришів
Коротульки з квіткового міста
(розділ 1 книги «Пригоди Незнайки і його товаришів»)
В одному казковому місті жили коротульки. Коротульками їх називали тому, що вони були зовсім-зовсім крихітні, кожен коротулька з хлопчика-мізинчика. В їхньому місті було дуже красиво. Навколо кожного будиночка росли квіти: маргаритки, ромашки, кульбаби. Там навіть вулиці мали назви квіток: вулиця Дзвіночків, алея Ромашок, бульвар Волошок. А саме місто звалось Квітковим містом. Воно стояло на березі струмка. Цей струмок коротульки називали Огірковою річкою, тому що по берегах струмка росло багато огірків.
За річкою був ліс. Коротульки робили з березової кори човники, перепливали річку й ходили в ліс по ягоди, по гриби, по горіхи. Збирати ягоди було важко, тому що коротульки були малюсінькі, а по горіхи доводилось лазити на високі кущі та ще тягти з собою пилку. Ні один коротулька не міг зірвати горіха руками — їх доводилось одпилювати пилкою. Гриби також зрізали пилкою. Зріжуть гриб при самісінькому корені, потім поріжуть його на частки й тягнуть по кусочку додому.
Коротульки були неоднакові: одні з них звалися малюками, а інші — малючками. Малюки завжди ходили або в довгих штанах навипуск, або в коротеньких штанцях на шлейках, а малючки любили платтячка із строкатої, яскравої матерії. Малюки не любили морочитись з зачісками, і тому чуби в них завжди були підстрижені, а в малючок волосся було довге. Вони дуже любили робити красиві зачіски, у свої довгі коси вплітали стрічки, а на голівках носили бантики. Малюки дуже пишалися з того, що вони малюки, і майже не дружили з малючками. А малючки гордилися тим, що вони малючки, і теж не хотіли дружити з малюками. Якщо малючка зустрічала на вулиці малюка, то вона одразу переходила на другий бік вулиці. І добре робила, тому що серед малюків часто траплялися такі, які не могли спокійно пройти мимо малючки, а обов'язково скажуть їй щось образливе, навіть штовхнуть, а то й ще гірше — за косу смикнуть. Правда, не всі малюки були такими, але ж на лобі в них цього не написано, тому малючки вважали за краще звертати з дороги й не потрапляти малюкам на очі. За це малюки називали малючок чванульками — і придумають таке слово! — а малючки обзивали малюків забіяками й іншими образливими прізвиськами.
Деякі читачі одразу скажуть, що все це, звичайно, вигадки і що в житті таких малюків не буває. Але ніхто й не каже, що вони в житті бувають. В житті — це одне, а в казковому місті — зовсім інше. В казковому місті все буває.
Носов М. М. Коротульки з квіткового міста : розділ 1 : [урив.] / М. М. Носов ; пер. з рос. Ф. Маківчука ; мал. В. Григор'єва, К. Полякової // Носов М. М. Пригоди Незнайки і його товаришів. – К., 1955. – C. 3-4.