Назад

Ранок



 РАНОК

Сонце прискає в шибки

золотими бризками,

на стіні веде танки

голубками-блисками.

 

Сонце дзвоне: дзень-дзень-дзень! —

в золоті дзвіночки:

— а підводьтеся, вже день,

пустуни-синочки!

 

Уже сонце на горі

по спускалці ходить, —

уставайте ж, бунтарі,

зайвий сон пошкодить!

 

Не проспіте своїх літ,

швидче одягаться!

Перед вами вільний світ,

іграшок цілий наміт

і весела праця!

 

Рип, грюк двері; гомін, сміх

вранці на морозі;

коп-коп чобіт, — хтось побіг,

і дзвенить струною сміх

в школу по дорозі.

  Джерело: Будяк Юрій. Ранок : вірш / Юрій Будяк // Зима : зб. для дітей серед. віку. – Київ, 1928. – С. 57-58.