Новий м'яч
Новий м'яч
Вийшла Клава у двір з новеньким м'ячем. Одразу до неї дівчатка підбігли.
— Давай пограємось, — кажуть.
А Клава притисла до себе м'яча, насупилась, відповідає:
— Я з ним ще сама не гралась. Я тільки спробую.
І почала долонею бити м'яч об землю. Легко підстрибує м'яч. То червоний бік покаже, то синій, а то закрутиться так, що аж в очах мигтить. А дівчаткам ще дужче хочеться в м'яча погратись.
— Ну давай же, — нетерпляче просять вони.
— Я ще лівою рукою трошки пограюсь, — відповідає їм Клава.
А сама і лівою, і правою грається — нікому м'яча не дає.
Постояли, постояли дівчатка та й почали помалу розходитись.
Раптом м'яч вислизнув з Клавиних рук і пострибав під паркан у кущі. Кинулась Клава за ним — не догнала. Нахилилась до куща, а там кропива, кусюча така! Всю руку Клаві нажалила. Не може Клава м'яча дістати.
— Дівчатка! — загукала вона. — Та куди ж ви? Давайте в м'яча гратись.
А дівчатка й кажуть:
— Сама тепер грайся!
Так чи не так?
Джерело: Буцень Олег. Новий м’яч / О. Буцень // Так чи не так? : оповідання / О. Буцень. – Київ, 1979. – С. 8.