Бичок-дивачок
Автор:
Олійник, Степан Іванович
.jpg)
Бичок-дивачок
З’ївши сіно й бурячок,
Як звеліла мати,
Перший раз малий бичок
Сам пішов гуляти.
Ось травичка, маки ось.
Див навкруг – чимало.
І… чудне побачив щось!
Ну, аж страшно стало.
На одній стоїть нозі,
У броню закуте,
У червонім картузі…
Що ж це може бути?
Став красунчик і завмер.
Трав не бачить, маку…
Сам не зчувся як задер
Хвостик з переляку.
Вмить привиділось йому,
Що воно з рогами…
Промичав од страху: «Му-у!»
І – назад, до мами!
– Не піду я сам ні в ліс,
Ні на той горбочок!...
– Дивачок! То просто зріс
Мухомор-грибочок!
Джерело: Олійник С. І. Бичок-дивачок / С. І. Олійник // Весела книжечка : вірші / С. І. Олійник. — Одеса, 2013. — С. 19-20.