Липа, Іван Львович
Липа Іван Львович
(1865-1923)
Іван Львович Липа (літ. псевдонім Петро Шелест, Іван Степовик та ін.) –український громадський і політичний діяч, письменник, лікар за фахом народився у місті Керч. Навчався у церковнопарафіяльній школі, потім у керчинській гімназії. Вищу медичну освіту здобув у Казанському та Харківському університетах. Під час навчання став співзасновником «Братства тарасівців», яке поширювало ідеї Тараса Шевченка та боротьбу за національне визволення українського народу. Після розгрому товариства у 1893 році Івана Липу заарештували.
З 1902 року Іван Львович жив у Одесі, займався лікарською практикою, згодом побудував лікарню для незаможних жителів. Він організував видавництво «Одеська літературна спілка», часто друкувався в українських часописах. Згодом був призначений українським комісаром Одеси. Через деякий час переїхав до Києва.
У період Української Народної Республіки – Іван Липа керував управлінням культури і віровизнання в уряді, деякий час був міністром охорони здоров'я.
На початку 1922 переїхав до Львова, пізніше у Винники. Саме тоді написав новели «Кара» й «Утома», виткані, як писав його син Юрій, «ніби блакитним цвітом». Іван Липа – автор збірок «Тринадцять притч», «Оповіді про смерть, війну і любов», казок «Казки про волю», повісті «Острови Самотності», оповідань, нарисів, віршів.
| Публікації |
|---|
| Близнята |