Харчук, Борис Микитович
Харчук Борис Микитович
(1931-1988)
Борис Микитович Харчук — український письменник, прозаїк. Народився 13 вересня 1931 року в селі Лозах (нині Збаразького району Тернопільської області) в селянській родині. Його дитинство було дуже важким, адже припало на роки Другої світової війни. Навчався в Учительському інституті у Кременці. В 1954 році закінчив Полтавський педагогічний інститут та Вищі літературні курси в Москві при Літінституті імені Горького. Працював спочатку журналістом, потім був завідувачем преси ЦК ЛКСМ, першим редактором дитячого журналу «Малятко». З початку 1960-х років - на творчій роботі. Друком вийшли окремі твори та збірки оповідань, казок, повістей Б. Харчука для дітей: «Станція Настуся», «Помста», «Планетник», «Материнська любов», «Йосип з гроша здачі», «Горохове чудо», «Зазимки і весни», «Теплий попіл» та інші.
Жив у Києві. Помер 16 січня 1988 року в Ризі. Похований на Міському кладовищі «Берківці».
| Публікації |
|---|
| Вовчун і Мурлинський |