Бажання
Хотіла б я квіткою бути,
Щоб, виссавши сік із землі,
Весь бруд земляний повернути
У пахощі й барви ясні.
Короткий свій вік оддала б я
На радість усім, хто б просив,
Я б медом бджолу годувала,
Пестила б ясних мотилів.
Хотіла б я буть соловейком,
Щоб думу, щоб серце живить,
В піснях голосних виливати
І другі серця розбудить;
Щоб дзвінкая пісня лунала
У самих тісних куточках
І звуком своїм виганяла
З них сум, і скорботу, і страх.
Хотіла б я хмарою бути:
Повільно по небу пливти,
Щоб звисока бачить, де треба
Доконче дощем помогти.
Тоді б я дощем зашуміла
На смалених вбогих полях,
Веселкою б я заіскрила
На чистих ясних небесах.
Хотіла б я словом цілющим
Скропити і серце трудне,
Щоб в очах нещасних засяло
Кришталями сонце ясне.
Днiпрова Чайка. Проводи Сніговика-Снігуровича. - К., 2009. - С. 9-10.